Діагностичне вишкрібання порожнини матки: наслідки, види і свідчення

Існують різні методи діагностики і лікування захворювань жіночої репродуктивної системи. Однак іноді певний спосіб медичного впливу є одночасно методом і діагностики, і лікування. Один з таких методів – діагностичне вишкрібання порожнини матки, а також цервікального каналу.

Він являє собою видалення патологічних тканин з порожнини матки інвазивних шляхом і подальше лабораторне дослідження отриманого матеріалу для виявлення причин хвороби.

У деяких випадках в ході такої процедури вдається усунути основний фактор, який викликав розвиток патології.

Для чого потрібна процедура?

Пацієнток зазвичай лякає рішення лікарів про вишкрібанні матки, оскільки вони сприймають дану процедуру як хірургічну операцію, після якої організм повинен довго відновлюватися. Також деякі бояться ускладнень, які може викликати такий захід. Тому дуже важливо знати, чим характеризується така процедура, які свідчення для її призначення, які наслідки, а також яку користь вона приносить.

Необхідні певні показання для того, щоб лікар призначив вишкрібання порожнини матки і шийного каналу. Як основний діагностичний метод дану процедуру не використовують. Основні показання до проведення вискоблювання полягають в наступному:

  • часті міжменструальнікровотечі (слабкі або рясні);
  • місячні надмірної тривалості та інтенсивності;
  • зміни, виявлені в області шийки матки або в тканинах ендометрія;
  • безпліддя;
  • маткова кровотеча;
  • ендометрит;
  • гіперпластичні процеси в ендометрії;
  • ймовірність розвитку пухлинних новоутворень;
  • наявність поліпів в матці і цервікальному каналі;
  • наявність залишків плодового яйця і слизової тканини в маткової порожнини після викидня або аборту.

Проте, навіть якщо присутні свідчення для даної процедури, лікар може від неї відмовитися, оскільки існують обмеження для її виконання. Вишкрібання небажано проводити при наявності у пацієнтки інфекційних хвороб, а також при загострилися проблеми з серцем, печінкою або нирками.

Виділяють роздільне діагностичне та лікувально-діагностичне вишкрібання. Різниця між ними досить умовна, хоча враховувати її все ж варто. Роздільне і лікувально-діагностичне вишкрібання майже не мають відмінностей в техніці виконання, але відрізняються за своїми цілями.

Роздільне діагностичне вишкрібання (РДВ) має на увазі проведення процедури для того, щоб діагностувати наявну в організмі проблему. Необхідно РДВ у випадках, коли пацієнтка звертається до лікаря з симптомами захворювань, а встановити точний діагноз за допомогою інших методів не вдається. Також в ході РДВ є можливість встановити причини відхилень у функціонуванні репродуктивної системи.

Лікувально-діагностичне вишкрібання відрізняється від РДВ тим, що воно спрямоване не тільки на діагностику, а й на подолання конкретної патології.

При його використанні основним є подолання хвороби, ліквідація патології, а вже потім – вивчення тканини.

Проведення і наслідки процедури

Для призначення РДВ або лікувально-діагностичного вишкрібання порожнини матки і цервікального каналу потрібно попереднє обстеження пацієнтки, щоб переконатися у відсутності протипоказань.

Необхідно пройти наступні види аналізів:

  • аналіз крові;
  • коагулограма;
  • ЕКГ;
  • УЗД.

У число заходів, включених в підготовку до РДВ, входять також відмова від статевої близькості за кілька днів до вискоблювання, видалення волосяного покриву в області геніталій, клізмірованіе.

Вишкрібання здійснюється під наркозом, який може бути як місцевим, так і загальним. Перед початком вискоблювання потрібно провести дезінфекцію статевих органів. Після цього за допомогою спеціальних пристосувань розширюється цервікальний канал, і вводиться зонд.

Вишкрібання здійснюється в строгому порядку. При РДВ спочатку проводиться вичищення цервікального каналу, а потім маткової порожнини. Отриманий матеріал розподіляється по окремих пробірках і в подальшому піддається вивченню.

При лікувально-діагностичної процедури це робити не обов’язково – дослідження проводиться по відношенню до всього матеріалу. Основне призначення такого заходу – впоратися з симптомами патології.

Розшифровкою отриманих результатів повинен займатися фахівець. Дані по дослідженню можна отримати через приблизно 10 днів. Лікар може дізнатися, які захворювання стали причиною несприятливих явищ, таких як кровотеча або викидень.

Ускладнень після проведеного вискоблювання при його правильному виконанні виникати не повинно. Однак все ж є ризик серйозних порушень. Основні з них:

  • маткова кровотеча;
  • розвиток ендометриту;
  • скупчення в матці крові;
  • надриви маткової шийки;
  • деформація поверхні матки;
  • безпліддя.

Дуже важливо звертати увагу на будь-які симптоми, які проявляються після процедури. Протягом 10 днів можуть з’являтися незначні кров’янисті виділення, що не є приводом для занепокоєння.

Однак, якщо виділення рясні і інтенсивні, варто сказати лікареві. Деякі помилково приймають таке явище за місячні, але це не так. Найчастіше – це кровотеча. Також потрібно повідомити лікаря, якщо піднялася температура, з’явилася слабкість, запаморочення, гнійні виділення з неприємним запахом і ін.

Коли повинні прийти місячні після вискоблювання, і чи можуть виникнути зміни в їхньому проходженні – це цікавить багатьох жінок. В середньому місячні наступають через 4-5 тижнів.

Однак багато що тут залежить від індивідуальних особливостей жінки, причин, які зажадали подібного втручання, і багатьох інших обставин. Тому місячні можуть настати і раніше, і пізніше.

Затримуватися можуть місячні в разі, якщо вискоблювання вироблялося через аборт. Аборт негативно впливає на гормональний фон жінки, тому є ймовірність менструальних збоїв. Відновлення може зайняти кілька місяців. Однак, якщо місячні занадто хворобливі або надмірно інтенсивні, супроводжуються слабкістю, головним болем і запамороченнями, слід звернутися до лікаря.

Ссылка на основную публикацию