Піодермія: що це таке, симптоми і лікування, у дітей, дорослих

Піодермія: що це таке, симптоми і лікування, у дітей, дорослих

Піодермією, або піодерміти називається гнійне захворювання, яке виникає на тлі потрапляння в організм гноєтворних мікроорганізмів. З’являється хвороба як самостійно, так і на тлі перенесеної вірусної інфекції. Вона однаково часто зустрічається у дорослих і дітей. Причин розвитку цього захворювання багато, як і форм його прояву, але частіше за все пиодермит виникає як наслідок ушкодження шкірних покривів.

Процес розвитку захворювання

Пиодермит розвивається на тлі життєдіяльності стафілококів і стрептококів в період їх активності, спровокованої зниженням імунітету людини. Захворювання небезпечне своїми ускладненнями.

Є ряд факторів, які призводять до прискорення розвитку недуги:

  • недотримання правил особистої гігієни;
  • зниження імунітету;
  • мікротравмування шкіри;
  • переохолодження чи перегрівання організму;
  • цукровий діабет;
  • стресові ситуації;
  • захворювання травної системи;
  • ожиріння;
  • зміна гормонального фону.

Симптоми і різновиди піодерміта

Залежно від виду збудника виділяють стафіллодермію і стрептодермії. У першому випадку причиною стають стафілококи, які проявляють себе в області волосяних фолікул, потових і сальних залоз. Основним симптомом такого різновиду піодерміта є утворення гнійних висипань з щільними стінками, часто центр прища пронзен волосом. При натисканні виділяється зеленуватий гній.

  1. 1. Остіофоллікуліт. При цьому різновиді хвороби висипання покривають область рук, ніг та обличчя. Через деякий час вони проходять самостійно без утворення рубців або шрамів.
  2. 2. Фолликулит. При цій формі захворювання запалюється сам волосяний фолікул. Гнійники утворюються зазвичай на тильній стороні долоні, плечах. Проходять найчастіше самостійно. Після них на шкірі залишаються жовтуваті скоринки.
  3. 3. Глибокий фолікуліт. Він характеризується тим, що уражуються нижні шари шкіри. Це проявляється не тільки гнійними висипаннями, але і хворобливістю при дотику. Якщо ця форма піодерміта вражає велику площу шкіри, то загальний стан хворого сильно погіршується.
  4. 4. Поверхневий фолікуліт. Виявляється у вигляді невеликих гнійників, які при дотику болять. Після розтину неприємні відчуття проходять. При цьому загальний стан хворого залишається незмінним.
  5. 5. епідермічний пухирчатка новонароджених. Цей різновид захворювання вражає шкіру дитини на перших тижнях життя – вона покривається множинними бульбашками. Через деякий час вони проходять, але на їх місці утворюється скориночка. Відомі випадки, коли пухирчатка призводила до летального кінця.
  6. 6. Вульгарний сикоз. Цей різновид захворювання найчастіше вражає чоловіків і локалізується в області вусів, бороди, зрідка в паху.
  7. 7. Фурункул. Ця форма хвороби вражає глибокі шари шкіри, що оточують волосяний фолікул. Найчастіше фурункули локалізуються в області сідниць, стегон і плечей. При ураженні великої площі шкіри погіршується загальний стан хворого.
  8. 8. Гидраденит. Цей різновид локалізується в області паху і під пахвами. Гидраденит розвивається на тлі попадання стафілококів через мікротріщини в потових залоз. У хворого при цьому погіршується стан.
  9. 9. Карбункул. Ця форма піодерміта характеризується одночасним ураженням декількох волосяних фолікулів. Відрізняється скупченням лімфи і крові в тканинах. У хворого присутні всі ознаки інтоксикації.

Основними збудниками стрептодермії є стрептококи. Схильні до цього різновиду шкірного захворювання найчастіше жінки та діти. Локалізується хвороба в області слизових оболонок, нігтьових пластин. У медицині виділяється кілька видів стрептодермії:

  1. 1. Стрептококове імпетиго. Виявляється недуга у вигляді папульозний висипки. Спочатку на шкірі виникає кілька гнійників, які можуть розташовуватися окремо або групами. Найчастіше вражаються чутливі ділянки тіла. Розвиток імпетиго відбувається на тлі постійного впливу негативних зовнішніх чинників. Найпоширенішими формами цього захворювання є хейліт (заїди) і роздратування в області ніздрів при нежиті.
  2. 2. Заїди. Ця поразка слизової оболонки губ виникає на тлі зараження стрептококової інфекцією. Якщо вчасно не вжити заходів по його лікуванню, можна спровокувати поширення інфекції на інші ділянки тіла – ротову порожнину, особа і т. Д.
  3. 3. Простий лишай – прояв стрептодермії у дітей. Характеризується множинними утвореннями білих лусочок на шкірі, що зудять і лущаться.
  4. 4. Паронохія. Виникає в області нігтьової пластини. Найчастіше розвивається на тлі потрапляння в ранку інфекції. Симптомами цього різновиду хвороби є почервоніння, ниючий біль, а згодом в місці ураження накопичується гнійний вміст. Після розтину і лікування слідів від паронохіі не залишається. Але якщо вчасно не почати терапію, хвороба перетікає в хронічну форму, зачіпає безпосередньо нігтьову пластину і призводить до її деформації.
  5. 5. Рожа – це запальний процес в області жирового прошарку і лімфовузлів. Новоутворення мають правильну форму і текстурну поверхню. Основними симптомами цього виду хвороби є місцеве підвищення температури, почервоніння шкіри і болючість ураженої ділянки.
  6. 6. Целюліт. Його прийнято вважати відкладенням жирів на стегнах і животі. Стрептококовий целюліт відноситься до запальних процесів в області жирової тканини.
  7. 7. Ектіма – запалення шкірного покриву, яке характеризується почервонінням і множинним утворенням гнійних вузликів. При розтині вони виливаються слизом і кров’ю. Місцем локалізації найчастіше є сідниці і стегна.

гангренозна піодермія

Гангренозна піодермія зустрічається вкрай рідко. Вона являє собою почервоніння шкіри з утворенням невеликого гнійника. Згодом він лопається, на його місці з’являється виразка з гнійним дном. Вона поступово збільшується в розмірах. Краї рани представлені синьо-чорним кольором тканин, на дотик вона болюча і без відповідного лікування не загоюється самостійно. Після терапії на місці ураження утворюється великий шрам.

Точні причини розвитку цього різновиду піодерміта невідомі. Прийнято вважати, що вона з’являється на тлі деяких захворювань шлунково-кишкового тракту, цукрового діабету, артриту і хвороб лімфатичної системи. Ризик зараження підвищується після укусів комах або травмування шкіри.

Діагностика і лікування

Для визначення причини, що викликала пиодермит, і призначення лікування потрібні зовнішній огляд і лабораторні дослідження. Найчастіше лікар призначає здачу крові на загальний аналіз, оцінку імунного статусу. Хворому потрібне обстеження в ендокринолога і гастроентеролога. Лікування захворювання призначається дерматологом. Саме він навчає хворого правильному догляду за ураженою ділянкою шкіри.

Якщо пиодермит торкнувся волосяну частину голови, не можна голити волосся, їх дозволяється тільки підстригати. В іншому випадку зараження буде розвиватися далі. При загостренні будь-якого різновиду захворювання не слід мити шкіру.

Лікування піодерміта буває загальним і місцевим, найчастіше використовується комплексне. На уражені ділянки шкіри рекомендується наносити спеціальні креми та мазі з антибіотиками. Їх лікар підбирає індивідуально, але зазвичай застосовується Бактробан. Рекомендується обробка ураженої ділянки шкіри саліциловим спиртом і Мірамістином, які допоможуть запобігти поширення висипань по тілу і зупинять запалення.

При лікуванні хронічної форми захворювання рекомендується застосовувати антибіотики широкого спектру дії. Попередньо береться зішкріб на визначення чутливості мікроорганізмів до певного препарату. Найчастіше хворому призначається антибіотик тетрациклінової групи або пеніцилін внутрішньом’язово.

У важких випадках рекомендується застосування засобів цефалоспоринового групи. Використовувати їх слід тільки під контролем лікаря, оскільки вони негативно впливають на нирки. Дітям до 6 років призначення цієї групи препаратів заборонено. Дорослим найчастіше прописують Цефазолин. Тетрацикліни призначаються, коли до бактеріального поразки приєднується грибкова інфекція.

При усуненні фурункулів і карбункулів рекомендується робити примочки з ихтиоловой маззю або маззю Вишневського. Для цього потрібно нанести засіб на ватний диск і прикласти до ураженої ділянки шкіри. Щоб відтворити диск сповз, поверх нього накладається бинт або його закріплюють на шкірі за допомогою пластиру. Оптимально проводити таку процедуру ввечері і залишати мазь на шкірі на ніч. Ці кошти витягують гній з рани.

Якщо висипання не проходять тривалий час і не піддаються лікуванню, рекомендується хірургічне видалення ураженої шкіри. Карбункули слід розкривати тільки в умовах стаціонару, оскільки після них залишається рана, потрапляння мікроорганізмів в яку приводить до серйозних ускладнень. На місці карбункула часто починається зараження, вилікувати його набагато складніше.

Проти гангренозний піодермії використовують кортикостероїдні засоби (введення великої дози Преднізолону). При ураженні хворобою дитини рекомендується на період лікування ізолювати його від однолітків. При лікуванні дітей застосовуються ті ж препарати, що і для дорослих, але в більш низьких дозах.

Дозволяється лікувати пиодермит такими засобами народної медицини, як настойка або відвар календули, які застосовують в якості примочок для зняття запалення. Для приготування кошти необхідно залити 1 столову ложку рослини склянкою окропу і залишити на 1 годину. Готову настоянку необхідно процідити і приймати по 1 столовій ложці три рази в день.

Для усунення больових відчуттів і почервоніння використовують напої на основі чистотілу. Для приготування відвару з чистотілу необхідні 1 столова ложка сухої трави чистотілу і 1 склянку окропу. Траву слід залити водою, після чого накрити і настоювати протягом 30-40 хвилин. Після цього настойку необхідно процідити і приймати в охолодженому вигляді по 2/3 склянки за 15 хвилин до прийому їжі. Можна змішати 10 г трави чистотілу і 100 мл соняшникової олії і протирати цим засобом шкіру. Ефективні будуть і насіння кропу. 1 столову ложку сировини необхідно варити близько 5 хвилин на невеликому вогні. Приймати їх можна і без теплової обробки, подрібнивши в кавомолці. Всі ці засоби виявляються ефективними тільки на початковій стадії захворювання.

профілактичні заходи

Щоб не заразитися піодерміти слід дотримуватися простих методи профілактики. До них відносяться:

  • дотримання правил особистої гігієни у дорослих і дітей;
  • дбайливе ставлення до шкіри, щоб уникнути її травмування;
  • своєчасне лікування захворювань;
  • контроль рівня глюкози в крові;
  • правильне харчування і введення в раціон вітамінних препаратів;
  • дотримання режиму праці та відпочинку.

Раз на рік слід проходити медичний огляд, який допоможе визначити наявність хвороби на ранніх етапах. Своєчасне лікування захворювань органів травлення і дихання допоможуть запобігти розвитку вторинного піодерміта. При цукровому діабеті рекомендується ретельніше стежити за чистотою і своєчасним зволоженням шкіри. Це запобіжить утворенню мікротріщин.

Ссылка на основную публикацию