Ревматоїдний артрит – діагностика захворювання і лікування

Суглоби – своєрідні вузли, які пов’язують весь організм в єдине ціле і дозволяють нам здійснювати всілякі руху. Але радість життя – рух, може бути суттєво обмежена при різних захворюваннях, наприклад, артриті ревматоїдному. Артрит саме по собі небезпечне захворювання, а коли до процесу залучаються збилися зі шляху лейкоцити, проблеми набувають масштабного характеру.

Міжнародний класифікатор хвороб

Згідно МКБ 10 – міжнародного класифікатора хвороб 10 скликання – ревматоїдному артрит входить в групу М05, і являє собою хронічний недуга, який вражає переважно дрібні суглоби – кисті, пальці, голеностоп – рідше більші зчленування – лікоть, коліно, тазостегновий суглоб.

Це захворювання є одним з найважчих і невиліковних, в основному тому, що його супроводжує аутоімунне ураження організму – лейкоцити починають замість сторонніх тіл переробляти клітини організму, як правило – сполучну тканину в суглобах. Даних, що провокує подібне нездорове прояв, поки немає.

Методи, застосування яких би дозволило повністю усунути захворювання, не існує. Тому в МКБ 10 настійно рекомендується пройти діагностику і здати аналізи при підозрах на цей хронічний недуга.

Сучасні методи діагностики

При ревматоїдному артрит потрібно пройти три основні етапи діагностики – клінічний огляд, здати безкоштовні аналізи крові і провести апаратне обстеження. Клінічний огляд у лікаря необхідний, щоб виявити основні симптоми, які складають дане захворювання. В процесі огляду буде поставлено ряд запитань, а також виявлено зовнішні зміни суглобів, які дозволять визначити достовірність інформації.

Наступний крок полягає у взятті проби крові, щоб провести біохімічний і вузькоспеціалізований аналізи. Проводячи аналізи крові, лаборантами повинні бути визначені наступні значення:

Співвідношення між білковими фракціями, що дозволить визначити запальний процес.

Сечової кислоти, сіалових кислот, фібриногену, які є показниками подагри і запальних процесів.

Ревматоїдного фактора – високе його зміст говорить про те, що цей хронічний недуга може з легкістю вас вразити.

Циркулюючих імунних комплексів, зміст яких помітно підвищується при ревматоїдному артриті.

Але найголовніше, що повинні виявити аналізи, це підвищення вміст у крові лейкоцитів, формула яких зрушена вліво. Виявлені показання є одними з основних при визначенні діагнозу у пацієнта.

Апаратні методи діагностики

В якості основних методів апаратної діагностики, показання які з більшою точністю дозволяють виключити інші відхилення і точно визначити діагноз, є:

  • рентгенографія;
  • комп’ютерна томографія (КТ);
  • магнітно-резонансна томографія (МРТ).

Дослідження за допомогою рентгенівського апарату дозволяє визначити деструкцію кісткової тканини, утворення наростів, характер пошкоджень і багато інших показання. Але подібний метод не дозволяє отримати даних про м’яких тканинах і внутрішніх пошкодженнях суглоба.

Комп’ютерна томографія (КТ) є більш досконалим методом обстеження і дозволяє виявити не тільки пошкодження кісткової тканини, а й зазирнути всередину порожнини зчленувань. Крім того, КТ дозволяє визначити стан м’яких тканин, а при дослідженні хребта КТ часто поєднується з мієлографія – для отримання детальних даних про структуру нервового стовбура.

КТ-діагностика є одним з прогресивних методів отримання даних, дозволяє отримати повну картину захворювання. Але в той же час, КТ-дослідження припускає сильну дію рентгенівських променів на організм людини, через що використовується в крайніх спірних випадках.

МРТ дозволяє отримати такі ж показання, як і при КТ-діагностики. Виняткова її особливість полягає у відсутності негативного впливу на організм людини – замість рентгенівського випромінювання, в якості основного методу отримання даних, тут виступають магнітні хвилі. Але в той же час, подібний метод набагато дорожче, ніж КТ-діагностика або рентгенографія, тому вона може бути проведена не для кожного пацієнта.

Основні напрямки лікування

Було вже неодноразово сказано, що цей хронічний недуга не має ефективних методів лікування. Сучасні препарати, ліки та інші методи комплексної терапії прагнуть лише уповільнити перебіг захворювання і не допустити загострення ревматоїдного артриту. Якщо подібні методи будуть відсутні, розвиток хвороби може викликати більш складні проблеми (амілоїдоз) і навіть інвалідність.

Основні завдання, які ставлять перед собою медики, складаються в усуненні або послабленні больових симптомів, гальмування розвивається деструктивного процесу. Ліквідація змін в суглобах на структурному рівні і поліпшити життя пацієнта, запобігти інвалідність.

Так як в ревматоїдному артриті бере активну участь аутоімунний процес, то (згідно МКБ-10) для лікування застосовуються ліки, здатні придушити зайву агресивність лейкоцитів. Виходячи з цього, вплив на організм має надавати на двох рівнях:

  1. Пригнічуючи діяльність імунітету – імуносупресія.
  2. Використовуючи нестероїдні протизапальні препарати, що пригнічують симптоми болю.

Варто сказати, що найбільше застосування отримали ліки першого рівня, так як гальмують розвиток артриту, а не маскують його симптоми, як препарати другої групи. До засобів першого рівня відносяться базисні протизапальні засоби, генно-інженерні біологічні препарати (ГІБП) і глюкокортикоїди.

Що приймати не можна

При ревматоїдному артриті, в зв’язку з неправильним функціонуванням імунної системи, не можна застосовувати будь-які імуностимулятори, а також будь-які їх аналоги. Активізація вироблення лейкоцитів та імунних тіл, яку провокують імуностимулятори, може привести до прискорення розвитку артриту.

Але все ж, приймати деякі імуностимулятори може виявитися життєво необхідним. В такому випадку, припиняти вживати чи ні, вам повинен сказати лікар, а ви повинні йому своєчасно повідомити про те, що ви приймаєте імуностимулятори.

Базисні протизапальні засоби

Базисні протизапальні препарати, згідно МКБ-10, знаходять ефективне застосування на будь-яких стадіях ревматоїдного артриту і дозволяють запобігти інвалідність. Але, так як свою лікувальну дію ліки починають надавати після накопичення в організмі, через певний проміжок часу, то для досягнення найкращого ефекту найкраще їх застосовувати на початкових етапах розвитку хвороби. Які переваги мають БПВП:

  • усунення проблеми діяльності імунітету;
  • стійкий ефект, що зберігається після закінчення курсу прийому;
  • здатність викликати ремісію;
  • уповільнення деструкції тканин суглобів.

Які препарати відносяться до цієї групи і здатні поліпшити життя пацієнта? Це арава, ліки групи метотрексату і сульфасалазину.

Арава

Арава, в основу якого покладена активна субстанція лефлуномид, згідно МКБ-10, надає комплексну дію на перебіг ревматоїдного артриту. Представлена ??в формі таблеток. Препарат Арава впливає в двох в напрямках – пригнічує діяльність імунної системи і знімає запалення.

Арава являє собою базисний протизапальний препарат, який пройшов випробування при багатьох аутоімунних ураженнях. Зменшує симптоми і уповільнює прогресування ураження суглобів при активній формі ревматоїдного артриту. Арава накопичує в організмі за 4-6 тижнів, після чого починає діяти. Ефект, який несе з собою перпарат, продовжує зростати протягом 4-6 місяців. Ліки має аналоги, які представлені таблетками Елафра, Ралеф, Лефлуномід.

Крім позитивного ефекту, арава може викликати серйозні проблеми, якщо не матиме показання до застосування. Так препарат здатний викликати негативні наслідки при порушеннях роботи печінки, нирок, вагітності і діабеті, а також ряду інших захворювань.

метотрексат

Препарати групи метотрексату володіють яскраво вираженим і стійким ефектом у пацієнта, але з’являється він тільки після піврічного прийому метотрексату, після його накопичення. Позитивні властивості ліки полягають у наступному:

  • застосуванням метотрексату вдається уповільнити утворення білків імунної системи;
  • ліки уповільнює ерозію суглоба, знімає запалення, покращує життя, запобігає інвалідність;
  • використанням метотрексату блокується вироблення компонентів, які руйнують сполучну тканину;

Крім того, препарати групи метотрексату володіють позитивним ефектом у пацієнта – понад 3-місяців. Які протипоказання у метотрексату? Це ниркова і печінкова недостатність, імунодефіцит, виразка шлунка. Варто також сказати препаратів групи метотрексату немає при цукровому діабеті.

сульфасалазин

Застосування сульфасалазину здійснюється на початкових етапах хвороби, коли ще немає важких проблем, і відсутня передумови на інвалідність. Використання сульфасалазина здійснюється в складі комплексу засобів. Для досягнення значущого ефекту, прийом сульфасалазина необхідно підтримувати більш 2-х місяців.

Які дози сульфасалазину необхідно вживати встановлюється лікуючим лікарем і залежить від результатів КТ-діагностики, підозри на інвалідність. Дія сульфасалазина обумовлено сульфаніламідами, які надають протизапальний ефект.

Прийом сульфасалазина може бути призначений як дорослим, так і дітям з 5-ти років. Вживання сульфасалазина заборонено при хворобах крові, ниркової або печінкової недостатності, індивідуальної непереносимості. Крім того, приймати антибіотики разом з препаратами групи сульфасалазина не має сенсу, так як його ефект знижується.

Генно-інженерні біологічні препарати

ГІБП не набули широкого поширення в Росії через їх високу вартість. Але, тим не менш, у всьому світі використання ГІБП вітається, так як вони надають обирається вплив на освіту провосполітельних компонентів і лейкоцитів.

КТ-дослідження впливу ГІБП показало позитивні результати. ГІБП дозволяють домогтися поліпшення стану пацієнтів, у яких які раніше не проявлялася подібна тенденція. Особливо значного ефекту можна добитися використанням ГІБП і метотрексату. Використанням ГІБП вдається досягати тривалих ремісій, запобігти інвалідність.

Важкі наслідки

Так само як і інші лікарські препарати, засоби для лікування ревматоїдного артриту, мають ряд побічних дій, одним з яких є амілоїдоз. Згідно МКБ 10 амілоїдоз є захворюванням, при якому відбувається відкладення специфічного білка – амілоїду. Найчастіше амілоїдоз вражає нирки.

Амілоїдоз можна виявити за такими симптомами:

  • стійкі і великі набряки по всьому тілу;
  • збільшення лімфовузлів;
  • водно-сольовий дисбаланс;
  • порушення кровообігу;
  • ураження кишечника, порушення роботи органів травлення;
  • загострення при цукровому діабеті.

Для постановки діагнозу амілоїдоз необхідно в обов’язковому порядку здати на аналізи сечу. За змістом в ній специфічного білка буде прийнято рішення.

Амілоїдоз лікується шляхом усунення самої причини недуги – вогнища запалення в нирках. Для цього призначається прийом сечогінних засобів, препаратів з вмістом заліза, а також засоби проти гіпертонії. Крім того, усунути амілоїдоз вдається прийомом ряду специфічних лікарських засобів, які прискорюють виведення з організму шкідливих токсинів і уповільнюють утворення амілоїду.

Амілоїдоз вимагає підвищеної уваги до харчування. У раціоні повинні складатися компоненти зі зниженим вмістом солі. Рекомендується їсти овочі, фрукти і злегка обсмажену печінку.

Амілоїдоз є першим вісником ниркової недостатності. При відсутності належного лікування відбудеться не тільки погіршення стану хворого, але і більш важкі наслідки, аж дол летального результату.

Ссылка на основную публикацию