Сакроілеїт: що це таке, як лікувати і запобігти недузі?

Сакроілеїт: що це таке? Такий недуга, іншими словами, – запальний процес, який залучає до поразки крижово – клубової суглоб і викликає постійний біль в нижньому відділі спини. З огляду на причину, характер перебігу, поширеність запалення можна виділити кілька форм захворювання, які мають свою відмінну симптоматику. Розглянемо докладніше ці та інші питання.

У чому причини виникнення сакроилеита?

У медицині називають безліч причин, які можуть сприяти розвитку недуги. Основними з них можна назвати:

  1. Інфекції. В цьому випадку недуга називають неспецифічним гнійним. Виникнення пов’язане з проривом гнійного вогнища, остеомієліт або інфікуванням суглоба в момент отримання відкритої травми. Як правило, гнійний сакроілеіт – односторонній, з гострим початком і бурхливим перебігом. З огляду на те що протягом гнійної форми хвороби стрімке, можна спостерігати швидкий розвиток інтоксикації організму.
  2. Туберкульоз. Рідко патологія виникає на тлі туберкульозу. Перебіг хвороби в цьому випадку – підгострий або хронічний. Поширення інфекції в суглоб відбувається з первинного вогнища, який локалізується в зоні крижів або на поверхнях суглоба клубової кістки. Діагностують як односторонній, так і двосторонній сакроілеіт.
  3. Сифіліс. При розвитку вторинного сифілісу сакроілеіт виникає нечасто і, як правило, протікає в формі артралгії, яку можна легко усунути антибіотиками. Третинний сифіліс сприяє виникненню гуммозного сакроилеита в формі синовіту, остеоартриту.
  4. Бруцельоз. Можна діагностувати як односторонній, так і двосторонній сакроілеіт. Відмітна особливість даної форми захворювання в тому, що знімок рентгена не вказує зміни, навіть якщо є виражена симптоматика.
  5. Ревматичні захворювання (псоріатичний артрит, хвороба Рейтера). В цьому випадку сакроілеіт називають асептичним, інфекційно – алергічних. Якщо причина розвитку недуги – хвороба Бехтєрєва, то розвивається 2 – сторонній сакроілеіт.
  6. Травми. Сакроілеїт виникає і як ускладнення після перенесеної травми в зоні суглоба.
  7. Неінфекційні первинні захворювання, як правило, не викликають розвиток сакроилеита, але в медицині все ж мають місце такі випадки, які називаються «сакроілеіт неясної етіології». Наприклад, його першопричинами виступають: постійне перевантаження суглоба в період вагітності, при заняттях спортом, систематичне носіння важких предметів, сидячий спосіб життя.

Ознаки розвитку недуги

Основний симптом захворювання, будь то лівобічний сакроілеіт або правобічний сакроілеіт, – біль в нижньому відділі спини. Інші симптоми можуть відрізнятися в залежності від фактора, що спричинило за собою розвиток недуги. Отже, клініка кожної з форм захворювання наступна:

  1. Ревматичний сакроілеіт. В цьому випадку виникає біль в нижньому відділі спини, яка сильніше в ранкові години, а також після відпочинку. Якщо людина «розходиться», біль вщухає. Інші симптоми, властиві сакроилеита, ідентичні проявів основного захворювання: нездужання, підвищення температури, розвиток остеопорозу, ураження інших суглобів, сухожиль, наприклад, ахіллового і тазостегнового.
  2. Інфекційний сакроілеіт. Крім болю, виникають такі симптоми, як підвищення температури тіла, розвиток абсцесів в зоні сідничного м’яза. Також спостерігаються інфекційно – токсичні симптоми, які виникають внаслідок викиду в кровотік продуктів життєдіяльності мікроорганізмів.
  3. Туберкульозний і бруцеллезний сакроілеіт характеризуються підгострим перебігом з такими симптомами, як підвищення температури тіла, біль, що виникає періодично і посилюється лише при певних обставинах. Але буває так, що туберкульозний або бруцеллезний сакроілеіт протікає більш виражено: виникає загальне нездужання, головний біль, ломота в суглобах, посилення пітливості, озноб, інші ознаки інтоксикації.
  4. Травматичний сакроілеіт. Крім болю, спостерігається набряклість в місці травми, почервоніння шкіри, синці, гематоми. У деяких випадках, особливо в момент значної інтенсивності впливу травмуючого фактора, може статися відкрита рана з порушенням цілісності шкіри. При цьому виникає кровотеча, що створює прекрасні умови для потрапляння в організм через кров патогенних агентів.

Варто відзначити, що на ранній і пізній стадії сакроилеита симптоми будуть відрізнятися, хоча б за своєю інтенсивністю. Так, на ранніх стадіях можлива неспецифічна симптоматика і з цієї причини багато хворих не надають цьому особливого значення. Приблизно на 2 стадії розвитку недуги приєднується гарячковий синдром, підвищення температури, занепад маси тіла. Вранці, а також вночі проявляється помірний біль у відділі попереку.

Пізні стадії розвитку такого захворювання, як сакроілеіт, супроводжуються більш вираженою симптоматикою. Як правило, людина звертається до лікаря лише тоді, коли виникають незворотні зміни. Симптоми на таких стадіях такі: біль, особливо в момент руху, відчуття скутості в попереку, яке заважає людині здійснювати рухи, а також ходити. На пізніх стадіях змінюється фізіологічний вигин спини, при цьому згладжуючись з – за ураження міжхребцевих суглобів.

Діагностика в стаціонарі

Діагностувати гнійну форму патології складно, адже навіть знімок рентгена не дозволяє виявити виразні ознаки на ранніх стадіях його перебігу. При розвитку деяких форм патології знімок дозволяє виявити наявність помірного крижового остеопорозу і остеопорозу клубової кістки, ознак розширення щілини суглоба. Гнійні маси, які скупчуються в суглобі, можуть виходити за його рамки, поширюючись на прилеглі тканини. Ректальне обстеження допоможе виявити хворобливе освіту, яке містить гній.

Туберкульозну форму патології можна діагностувати за допомогою рентгена, на знімку якого спостерігається виражена деструкція в крижової зоні. Захворювання, викликане сифілісом або бруцельоз, за ??допомогою рентгена діагностувати неможливо через відсутність вираженої симптоматики. Якщо ж є остеоартрит, на знімку рентгена видно або невеликі зміни, або повне руйнування поверхні суглоба.

При розвитку патології неінфекційної форми знімок рентгена показує ознаки розширення щілини суглоба, а також субхондрального склерозу. Діагностика патології на другій стадії за допомогою рентгена допомагає виявити більше виражені ознаки, наприклад, наявність ерозій, звуження щілини суглоба.

лікування захворювання

Як лікувати така недуга? Лікування сакроилеита, як правило, проводять консервативними методами. В процес терапії включені такі препарати:

  • нестероїдні засоби, наприклад, Диклофенак;
  • гормональні засоби, такі як дексаметазон;
  • антибіотичні засоби, а саме, Цефтриаксон.

Якщо спостерігається виражений синдром болю, проводять блокади з внутрішньосуглобових введенням, з введенням в область трігенних точок в м’язах або в область хребта. Блокаду проводять із застосуванням таких засобів, як Лідокаїн, Кеналог, Дипроспан.

Засобами, які допоможуть вилікувати сакроілеіт, виступають ті, які спрямовані на усунення основної причини, що сприяє розвиткові захворювання. Наприклад, якщо захворювання викликане туберкульозом, призначають прийом протитуберкульозних препаратів. Щоб відновити рухливість зчленувань, рекомендовано систематично проводити лікувальні вправи.

У періоди ремісії призначають проведення фізіопроцедур, наприклад, лазеротерапії, магнітотерапії, ультрафонофореза із застосуванням протизапальних засобів або анестетиків. Також призначають курси масажу і грязелікування.

Терапію гнійної форми патології проводять із застосуванням антибіотиків. Також здійснюють розтин, дренаж або видалення вогнища з гнійними масами. Бруцельозного запалення усувають шляхом виключення основної хвороби.

Для купірування симптомів і ознак захворювання проводять іммобілізацію суглоба із застосуванням бандажа, прийом симптоматичних медикаментів, призначених лікарем.

Як запобігти розвитку сакроилеита?

Що таке сакроілеіт, з’ясували. Але як запобігти його розвиток і чи можливо це? Беручи до уваги те, що сакроілеіт – рідкісне явище в медицині, подбати про профілактику все ж потрібно. Захворювання може бути наслідком сидячого способу життя, що спостерігається при занятті людиною певною професією. Саме з цієї причини рекомендують вжити всіх заходів, які допоможуть запобігти розвитку хвороби без заборони на припинення трудової діяльності.

Основними рекомендаціями, яких радять дотримуватися фахівці, вважаються:

  • своєчасне лікування інфекційних захворювань, так як саме інфекція виступає причиною поразки суглоба;
  • вжиття заходів щодо зміцнення імунітету;
  • заняття спортом;
  • мінімізація навантажень на область ураженого суглоба;
  • якщо професія зобов’язує знаходитися в сидячому положенні, рекомендовано робити розминки протягом дня.

Варто відзначити, що, якщо захворювання вже протікає в організмі, необхідно направити всі зусилля і вжити всіх заходів щодо профілактики ускладнень. Серед таких можна вважати наступні: порушене функціонування таких органів, як нирки, а також збій в роботі сечовидільної системи, постійне відчуття оніміння і больовий синдром в зоні сідниць. Також синдром болю може перейти на кінцівки, що буде заважати людині вільно пересуватися.

Завдяки виконанню рекомендацій лікарів щодо профілактики патології, можна зменшити ризик розвитку подальших ускладнень, а також самого сакроилеита в цілому.

Ссылка на основную публикацию