Субтотальне затемнення гайморових пазух: що це таке, причини виникнення та терапевтичні методи

З настанням холодів людина стає більш схильним до різноманітних вірусних, інфекційних і застудних захворювань. Їх протягом супроводжується цілим переліком симптомів, в числі яких затемнення гайморових пазух, що виявляється на рентгенографічному знімку.

Про появу будь-яких запальних процесів в області гайморових пазух часто свідчить добре помітне на рентгенологічному знімку субтотальне затемнення. Як правило, воно проявляється в нижніх частинах, вказуючи на запалення слизової епітелію, що вистилає пазухи. До того ж є ознакою надмірного скупчення гнійних виділень в порожнині.

Затемнення легко встановлюється в результаті рентгенографії і виявляється лікарем-рентгенологом. Також в ході обстеження визначається наявність гною в порожнині, ступінь набряклості пазух і розташування вогнища запалення. Найбільш ймовірними причинами таких змін служать всілякі різновиди синуситу та інші хвороби схожого характеру.

Етіологія і симптоматична картина захворювань

Найчастіше в подібних випадках виявляється гайморит. Він здатний розвинутися як в одній, так і в обох порожнинах гайморових пазух. Характеризується утворенням гнійних виділень, які накопичуючись, приводять до утруднення дихання. Внаслідок цього різко погіршується нюх, виникають сильні головні болі, нерідко псується зір.

Важливо! Найчастіше гайморит передують запальні процеси в слизовій оболонці епітеліальної тканини, що вистилає ґратчасту кістка.

Якщо затемнення гайморових пазух буде діагностовано занадто пізно, то вони можуть поширитися і на сусідні порожнини.

Крім того, на хворобу вказують і інші ознаки:

  • висока температура тіла;
  • сильна закладеність носа;
  • загальний стан слабкості;
  • гиперсомния (наявність надмірної сонливості);
  • рясне виділення слизу;
  • набряк очей.

Також причиною субтотального затемнення може стати синусит. Це запалення слизової епітелію, що покриває додаткові пазухи носа. До його виникнення призводять віруси або патогенні бактерії. Він розвивається в разі несвоєчасного лікування ГРВІ, гострого нежитю, різних травм в області обличчя. У деяких ситуаціях джерелом зараження є зуби, уражені карієсом.

Клінічна картина включає в себе:

  • гнійні виділення з носа;
  • світлобоязнь (хворобливе сприйняття оком яскравого світла);
  • підвищення температури;
  • порушення сльозовиділення;
  • постійні головні болі.

Больовий ефект проявляється в області лобової і скроневої часток, виникаючи з однаковою частотою. Може спостерігатися набряклість очей і щік. Для уточнення діагнозу, фахівці звертаються до рентгенографії черепної коробки.

Нарешті, до затемнення гайморових пазух на знімку може привести одна з найбільш важких форм синуситу – фронтит. Він являє собою запалення слизової оболонки лобової пазухи. Як правило, супроводжується рясними гнійними виділеннями з носа. Колись вони мають жовто-зелений відтінок, але з часом починають світлішати. Причиною розвитку фронтита служать всілякі травми лобної кістки, риніт, гострий нежить.

Залежно від швидкості течії і тяжкості виділяють гостру і хронічну форму недуги. Клінічна картина цих двох типів різна.

Важливо! При несвоєчасному виявленні та лікуванні захворювання, фронтит з високою часткою ймовірності з гострої форми перейде в хронічну.

При гострому вигляді спостерігаються такі симптоми:

  • порушення дихання;
  • больові відчуття в лобовій частці, що посилюються при натисканні;
  • підвищення температури.

До ознак хронічного фронтита відносять:

  • рясні виділення з носа, які мають специфічний запах;
  • посилення болю в разі прийому спиртовмісних напоїв, тютюнопаління та втоми;
  • сильні болі в лобовій області, що носять давить або ниючий характер;
  • переважно в ранкові години трапляється відхаркування мокротиння.

При наявності одного або декількох описаних вище симптомів, слід негайно звернутися до лікаря.

терапевтичні заходи

В першу чергу фахівець проводить ряд діагностичних заходів, що дозволяють встановити тип, стадію і тяжкість захворювання. Для цього пацієнт направляється на рентгенологічне дослідження. Отриманий знімок в повній мірі відображає картину розвитку недуги. Крім того, при необхідності з’ясовується склад і вид рідини, яка заповнила пазухи.

Далі вибирається метод лікування. У більшості випадків призначається прокол гайморових пазух. В ході цієї процедури лікар проколює запалену порожнину спеціалізованої голкою, потім ретельно промиває її і видаляє скупчилися гнійні виділення. Подібна операція може проводитися від одного до декількох разів.

Втім, все частіше сьогодні вдаються лише до медикаментозного впливу, уникаючи оперативного втручання. Основу такої терапії складають різноманітні антибактеріальні препарати широкого спектра. Вони досить ефективним чином знищують джерело запальних процесів.

Важливо! При діагностуванні тієї чи іншої патології ні в якому разі не слід займатися самолікуванням.

Так як це не тільки не призведе до одужання, але і стане причиною важких ускладнень аж до летального результату.

Субтотальне затемнення гайморових пазух цілком закономірно породжує питання у пацієнта – що це і чим викликане. Подібні зміни можуть вказувати на цілий спектр різних захворювань. Але не варто впадати у відчай адже сучасна медицина дозволяє звести всі негативні прояви недуги до мінімуму, а також дає можливість уникнути серйозних наслідків. У розпорядженні фахівців точні методи діагностики, головним серед яких є рентгенографія. При лікуванні лікар може спиратися як на медикаментозну терапію, так і на хірургічне втручання.

Ссылка на основную публикацию