Симптоми пієлонефриту у літніх людей і лікування

Гострий інфекційно-запальний процес в нирках називають пієлонефрит. Хвороба розвивається як вторинна патологія внаслідок перенесених вірусних інфекцій або на тлі провокуючих чинників (охолодження, фізичне навантаження та ін.). Найчастіше розвивається пієлонефрит у літніх людей і жінок. Перші входять в групу ризику через наявність вікових хронічних захворювань. Другі страждають піелонефрітомм через занадто короткою уретри, через яку інфекція може проникати в сечостатеві шляхи і пробиратися по ним в нирки.

Важливо: найчастіше раннє виявлення пієлонефриту саме у літніх людей викликає труднощі, оскільки хвороба протікає в латентній формі, а всі наявні симптоми можуть бути прийняті за ознаки інших патологій. При цьому запальний процес у пацієнтів старшого віку частіше охоплює обидві нирки.

Фактори ризику і обставини для розвитку пієлонефриту

Люди похилого віку можуть страждати на пієлонефрит на тлі відбуваються вікових змін і формуються хронічних захворювань

Люди похилого віку можуть страждати на пієлонефрит на тлі відбуваються вікових змін і формуються хронічних захворювань. Так, пієлонефрит може розвинутися у осіб старшого віку як вторинне явище при таких патологіях:

  • Цукровий діабет і подагра, сечокам’яна хвороба і мієломна хвороба. Від цих недуг склад сечі змінюється, а відповідно змінюється і її кислотно-лужний баланс. На тлі цього доступ бактеріям в сечостатеву систему буде спрощено, що і спровокує пієлонефрит.
  • Аденома простати також впливає на зміну структури сечовивідного шляху, і як результат сеча застоюється в організмі, розмножуючи бактерії.
  • Затримка калу при запорах – ще один фактор, що збільшують роботу сечовидільної системи.
  • Різні освіти в органах малого таза у жінок. Тому дамам рекомендується також регулярно відвідувати гінеколога в період менопаузи, як і в молоді роки.
  • Інвалідність та інші стани, які тягнуть за собою тривалу нерухомість.

Крім цих патологій і хвороб провокуючими факторами для формування стійкого хронічного пієлонефриту можуть стати:

  • Зневоднення через недотримання питного режиму. А адже організм літніх людей і так вже втратив досить вологи через вікових змін. А недостатня кількість надходить в організм рідини забирає у нирок останню можливість функціонувати нормально.
  • Тривалий прийом медикаментів певної групи. Як правило, це нестероїдні протизапальні препарати і препарати антибактеріальної групи.
  • Необхідність частого використання катетера, що полегшує мікробам доступ до сечовивідну систему.

І на додаток розвитку пієлонефриту сприяють і вікові анатомічні зміни сечостатевої системи у літніх людей. Такими є:

  • Збільшення витіюватості сечоводів, що ускладнює струм сечі по організму до природного виходу;
  • Зниження загального тонусу гладкої мускулатури, що сприяє часткової затримки сечі в сечовивідних шляхах і її сповільненого току;
  • Формування рефлюксу – імпульсу, при якому сеча з сечового міхура закидається назад в сечоводи;
  • Розвиток склеротичних процесів в обох нирках;
  • Зниження загального імунітету.

Симптоми прояви пієлонефриту у літніх пацієнтів

Особливість перебігу пієлонефриту саме у пацієнтів старшого віку полягає в тому, що симптоматика може нагадувати абсолютно різні хвороби

Особливість перебігу пієлонефриту саме у пацієнтів старшого віку полягає в тому, що симптоматика може нагадувати абсолютно різні хвороби. При цьому ознаки хвороби будуть проявлятися по-різному в залежності від форми її перебігу. Так, медики розрізняють всього п’ять типів перебігу пієлонефриту у пацієнтів похилого віку:

  • Латентна форма пієлонефриту. Найнебезпечніший з усіх можливих. Патологія протікає приховано, і часто точний діагноз ставлять вже тоді, коли розвивається гостра ниркова недостатність. Латентній формі притаманні такі симптоми як підвищена стомлюваність і зниження звичної працездатності. Невелике підвищення температури тіла (до 37,5 градусів), періодичні болі в попереку. Можлива легка хворобливість при простукуванні нирок в області попереку (симптом Пастернацького). Також може підвищуватися артеріальний тиск і при цьому збільшитися обсяг сечі за добу. Як правило, всі ці симптоми на перших порах беруть просто за вікове нездужання.
  • Гіпертонічна патологія. Ця форма пієлонефриту у літніх людей характеризується постійним підвищеним тиском і головним болем на тлі збільшення добового об’єму сечі. Також можливі порушення сну і колючі болі в області серця. Часто такі симптоми сприймаються, як серцева проблема і лікується саме серце, в той час як нирки продовжують здавати свої позиції.
  • Анемічний пієлонефрит. Характерний у літніх пацієнтів зниженням рівня гемоглобіну. Це, в свою чергу, проявляється слабкістю, підвищеною блідістю і втомою. Можливі запаморочення і задишка навіть у стані спокою.
  • Азотемической пієлонефрит – ще одна форма перебігу хвороби у пацієнтів старшого віку. Розвивається ця форма хвороби на тлі вже наявної ниркової недостатності (сечокам’яна хвороба та ін.).
  • Рецидивуючий піелонфріт складний тим, що симптоми проявляються по типу гострого пієлонефриту (різке підвищення температури тіла до позначки 39 градусів, ниркова колька, наявність крові в сечі при частих позивах до сечовипускання), але також швидко проходять. Хворий може бути введений в оману таким перебігом хвороби, і при кожному спаді симптомів буде відчувати полегшення. Але тут потрібно бути особливо уважними, оскільки кожен новий рецидив все сильніше послаблює пошкоджені хворобою нирки.

Важливо: навіть якщо хвороба протікає безсимптомно, слід звернути увагу на такі ознаки як періодичний озноб і підвищення сечовипускання в нічний час. В цьому випадку слід звернутися до терапевта для проведення загальних аналізів сечі і крові з метою виявлення можливої ??патології під назвою пієлонефрит.

Лікування пієлонефриту у літніх пацієнтів

Дієта є другим за важливістю критерієм в лікуванні пієлонефриту у пацієнтів старшого віку

Варто розуміти, що лікування запального процесу у літніх людей ускладнене тим, що паралельно є ще й інші хронічні хвороби. Тому методику лікування потрібно підбирати особливо обережно. Найголовнішим аспектом терапії при пієлонефриті є режим. Тобто при загостренні хворий повинен дотримуватися постільного режиму. У цьому випадку (особливо при гіпертонічній формі патології) тіло хворого буде прогріватися рівномірно, що буде знімати спазм судин і нормалізувати відтік сечі. Постільний режим показаний аж до стабілізації сечовипускання і приходу в норму результатів аналізів сечі.

Дієта є другим за важливістю критерієм в лікуванні пієлонефриту у пацієнтів старшого віку. Як правило, тут призначають стіл номер 7 з максимальним обмеженням білкових продуктів. Крім цього при загостренні пацієнтам рекомендують обмежити і надходження солі в організм. Не більше 3-4 гр. на добу, особливо якщо у пацієнта виявлена ??гіпертонічна форма хвороби. В меню хворого вводять такі овочі як огірки, капуста, банани. З фруктів показані ті, які містять калій. Це можуть бути банани, інжир, курага тощо. На тлі дієти необхідно дотримуватися питний режим (1,5-2 літра рідини в день без урахування супів, чаю та інших рідких страв). Допустима чиста вода, компоти з калини і брусниці. Зелений чай, відвар шипшини.

Медикаменти в лікуванні пієлонефриту у літніх пацієнтів

Якщо у хворого відзначена також сирота форма патології, то лікування проводять і за допомогою медикаментів. Але тут лікарські засоби потрібно підбирати особливо обережно, з огляду на наявні у хворого інші патології. Тобто, приймаючи до уваги сумісність одних препаратів з іншими. Як правило, для нейтралізації інфекції призначають антибіотики широкого спектру дії типу Офлоксацин, Норфлоксацин, Амоксіліцін тощо.

Після зняття загострення пацієнтові призначають підтримуючу терапію, яка приймається курсами один раз на місяць тривалістю 10 днів. Препарати цієї групи – Фурадонин, Бісептол, Фуразолідон і ін. Паралельно хворому призначають і курс вітамінної терапії для підтримки імунітету. Також якщо у хворого виявлена ??гіпертонічна форма хвороби, то можуть бути призначені препарати-гіпотоніки для зниження артеріального тиску. Якщо ж виявлено анемічних патологія, то хворому прописують препарати заліза для підвищення рівня гемоглобіну.

фітотерапія

В якості додаткової терапії при узгодженні з доктором можна застосовувати і траволікування

В якості додаткової терапії при узгодженні з доктором можна застосовувати і траволікування. При пієлонефриті чудово зарекомендували себе такі рослини:

  • Шипшина (компоти, відвари);
  • Листя брусниці, берези, подорожника, евкаліпта і суниці (відвари);
  • Календула, ромашка і липа (чай);
  • Журавлина і брусниця (ягоди для компотів);
  • Хвощ польовий (настоянки і відвари).

Важливо: самостійний прийом будь-яких препаратів (в тому числі і траволікування) при пієлонефриті у літніх пацієнтів категорично заборонений. Це може спровокувати ускладнення вже наявних хронічних захворювань. Тому обов’язкова консультація лікаря.

Хірургічне втручання

Якщо стан пацієнта є критичним і при цьому життя пацієнта залежить від проведеної операції, то лікар приймає рішення про видалення ураженої нирки

Якщо стан пацієнта є критичним і при цьому життя пацієнта залежить від проведеної операції, то лікар приймає рішення про видалення ураженої нирки. Особливо якщо пієлонефрит знаходиться в хронічній стадії вже тривалий час. Показаннями до проведення хірургічного втручання є:

  • Односторонній пієлонефрит, який не піддається терапії;
  • Зморщування ураженої нирки, що говорить про її майже повної дисфункції і готовності до розкладання.

Важливо: завжди варто пам’ятати, що особливо в літньому віці варто бути уважними до свого здоров’я і звертатися до лікаря при будь-яких підозрілих симптомах.

Ссылка на основную публикацию