Виявлено антитіла до гепатиту С, що це таке?

Коли відбувається зараження, продукуються антитіла до вірусу гепатиту С. Подібне явище говорить про те, що організм намагається впоратися зі збудником. Коли аналізи показали наявність антитіл, тобто імуноглобулінів, то у будь-якої людини відразу виникне занепокоєння з приводу подальшого розвитку ситуації. Лікарі радять передчасно не панікувати, бо за допомогою одного аналізу остаточний діагноз не ставиться. Тим більше є фактори, які можуть результати спотворювати.

характеристика імуноглобулінів

Від інфекційного недуги не застрахований жоден чоловік. У більшості випадків хвороба розвивається при відсутності симптоматики. Але як тільки чужорідні елементи потрапляють в організм, включаються захисні сили. Іншими словами, виробляються антитіла до гепатиту С. Вони не дають шкідливому вірусу в крові далі поширюватися.

Оскільки існує кілька генотипів збудника, то боротися з ними будуть антитіла різних видів гепатиту С.

Йдеться про імуноглобулінах:

  • M (IgM);
  • G (IgG).

Сумарні імуноглобуліни утворюються в крові в різний час.

  • Протягом перших півтора місяців в крові швидко збільшується кількість IgM. Це означає, що хворобливий процес загострюється, через що з’являються антитіла до вірусу гепатиту С. Кілька місяців захворювання протікає приховано. Після того як настав пік концентрації імуноглобулінів, їх кількість в крові починає зменшуватися. Далі, спостерігається розвиток наступного етапу.
  • Антитіла проти інфекції при гепатиті С, які мають назву IgG, з’являться через 3 місяці з моменту інфікування. Однак сумарні показники імуноглобулінів групи G бувають виявлені і місяця через два. Існує норма концентрації IgG в крові. Якщо аналіз демонструє, що вона присутня, це свідчить про закінчення гострої фази. Але при цьому слід бути готовим до появи хронічної форми або до того, що хворий стане вірусоносієм.

Слід сказати, що збудником відтворюються структурні та неструктурні білки.

Наявність в крові певного виду білка, зокрема структурного core-антигену, викликає відповідну реакцію – з’являються антитіла конкретного виду при гепатиті С.

Якщо імуноглобуліни виявлені в надмірній кількості, значить, є багато неструктурних білків.

Особливості перебігу захворювання

Хвороба протікає хвилеподібно.

Фаз при цьому існує три:

  1. Латентна. Ніякі виражені клінічні прояви того, що інфекція в крові присутній, не спостерігаються. Але, з іншого боку, аналіз покаже наявність імуноглобулінів групи G до білка core і до інших білків – неструктурних. Титр антитіл до вірусу високий. Відмінність фази в тому, що не виявляються маркери IgM і РНК збудника. Правда, їх концентрація все ж може бути, хоча і незначною. Таке відбувається, якщо хвороба загострюється.
  2. Гостра. У сироватці крові стає більше печінкових ферментів. Антитіла IgM і IgG при гепатиті С присутні, при цьому відзначається наростання їх титрів. Крім того, є антитіла до РНК збудника гепатиту С.
  3. Фаза реактивації (відновлення). Відрізняється специфічними проявами. Активність печінкових ферментів підвищується. Спостерігаються високі титри IgG і РНК вірусу. Пізніше буде виявлено поступове збільшення кількості IgM.

Даний вид захворювання небезпечний тим, що він непередбачуваний. Тому виникає необхідність в певних дослідженнях, які допоможуть вивчити процес, що відбувається.

У лабораторних умовах проводиться імуноферментний аналіз (ІФА), а також застосовується ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція.

Способи, що дозволяють виявити вірус

Якщо хвороба знаходиться в стадії загострення, антитіла небезпечного гепатиту С виявляються з працею. Лікарі в своїй практиці користуються методом непрямого і прямого дослідження.

  • Непрямий спосіб. З його допомогою встановлюється інфікування і наскільки сильною є захисна реакція імунної системи. Визначається, на якій стадії недугу знаходиться, і коли саме вірус проник в клітини. Якщо у хворого імунна діяльність знижена, тобто діагностовано наявність ВІЛ або ниркової дисфункції, розшифровка покаже відповідь псевдонегативну. Наявність ревматоїдних проявів і пасивна передача антитіл дає значення Хибнопозитивні.

Якщо результати аналізу позитивні, вони все одно повинні бути перевірені ще раз. Якщо досліджуються серологічні маркери, і розшифровка демонструє відповідь негативний, а інфекція присутня, тоді дослідження повинно бути продовжено за допомогою молекулярного визначення РНК вірусу. Аналіз може виявити його через п’ять днів після інфікування.

  • Метод прямої. Для виявлення РНК збудника в сироватці крові використовується ПЛР. Такий аналіз дозволяє ідентифікувати генотип, а також стадію адсорбції. Розшифровка виробляється в ранні терміни.

Як вже було сказано, у збудника є позитивно заряджена РНК. Вона займається кодуванням 3 структурних білків (серед них core-антиген) і 5 неструктурних. До кожного білку формуються відповідні імуноглобуліни.

Аналіз крові дає можливість виявити їх і дізнатися, чи є інфекція в організмі. Розшифровка аналізу дасть відповідь, наскільки хвороба встигла поширитися. Це покаже кількість імуноглобулінів.

Методика імуноферментного аналізу допомагає виявити маркери, тобто антитіла до недуги. Якщо людина стала вірусоносієм хронічної форми, то спостерігаються високі титри імуноглобулінів. Якщо їх концентрація знижується, значить, лікування проходить успішно.

Остаточно діагностувати захворювання за допомогою ІФА не можна. Одного цього аналізу буде недостатньо. Повинні бути і інші лабораторні дослідження.

Трохи варто сказати про виявлення білка core. Його присутність в крові говорить про те, що трапилося зараженні. З моменту інфікування може пройти кілька днів, і вже тоді core-антиген виявляється.

При цьому маркери (антитіла) відсутні. Іншими словами, навіть на ранній стадії є можливість за допомогою аналізу отримати підтвердження зараження. Для визначення core-антигену використовуються комбіновані набори реагентів. Результат аналізу може бути як негативним, так і позитивним.

Правильний діагноз встановлюється тільки завдяки ретельному обстеженню. Тому варто зберігати максимум спокою до отримання результатів.

Ссылка на основную публикацию