Аналіз мокротиння на туберкульоз легень: правила збору, що це таке і як здавати?

Туберкульоз – небезпечне захворювання, збудником якого є кілька видів мікобактерій. Хвороба може вражати різні органи людини: легені, очі, нервову систему, однак найпоширенішим видом туберкульозу є легенева форма. Збудник передається повітряно-крапельним шляхом, через слину, кров, іноді – через грунт або їжу.

Рання діагностика туберкульозу має соціальне значення. Зазвичай з метою виявлення захворювання всьому населенню до 14 років щорічно проводять туберкулінову пробу – реакцію Манту, пізніше – щорічну флюорографію. Трапляються ситуації, коли проба Манту у дитини виявилася позитивною, або на знімку знайшли затемнення – підозра падає на туберкульоз. У цих випадках необхідно проведення додаткової діагностики, яка скоординувала б подальші заходи лікування або зняла підозри на хворобу.

Аналіз мокротиння для виявлення туберкульозу – один з найбільш точних методів виявлення збудників хвороби. Він вимагає багаторазових спроб, однак цей захід є гарантією його надійності. Пройти його можна безкоштовно за направленням лікаря в туберкульозному диспансері або в приватній клініці.

Показання та протипоказання до проведення аналізу

Аналіз мокротиння на туберкульоз дозволяє виявити легеневу форму захворювання. Зазвичай показанням для його проведення стає тривалий кашель (з мокротою або без), затемнення на рентгенограмі, підвищення у пацієнта температури. Вивчення мокроти входить в комплекс обов’язкових досліджень, які необхідні для постановки діагнозу туберкульозу.

Також в обов’язковому порядку збір мокротиння на мікобактерії туберкульозу проводиться в тому випадку, коли пацієнт тривалий час (понад 3 місяці) страждає від сухого або малопродуктивної кашлю, який не піддається стандартному лікуванню засобами від бронхіту. Слід при цьому звернути увагу на склад мокротиння, якщо вона є: при туберкульозі легенів вона відділяється в невеликих кількостях, за складом слизисто-гнійна (каламутного білого, жовтуватого, сірого кольорів), на пізніх стадіях має кров’яні прожилки.

У зв’язку з тим, що аналіз харкотиння на БК (збудника туберкульозу) може проводитися не тільки при безпосередньому відхаркуванні, але і за допомогою бронхоскопії, він має деякі протипоказання.

Бронхоскопію при туберкульозі можуть виробляти в діагностичних цілях, якщо у пацієнта сухий кашель без відходження мокроти, і зібрати її в ємність не представляється можливим.

Збір мокротиння методом бронхоскопії передбачає введення трубки в верхні дихальні шляхи з використанням місцевої або загальної анестезії. У зв’язку зі специфікою процедури, її не можна проводити:

  • людям з алергією на знеболюючі препарати;
  • пацієнтам, які перенесли в найближчі 6 місяців до обстеження інфаркт або інсульт;
  • пацієнтам з епілепсією та шизофренією;
  • пацієнтам з тяжкою дихальною недостатністю;
  • пацієнтам з порушенням згортання крові;
  • при стенозі гортані або трахеї.

Дітям бронхоскопія проводиться з дозволу батьків. Залежно від віку дитини приймається рішення про загальну або місцевої анестезії. Показань для проведення цієї процедури при підозрі на туберкульоз більше, ніж протипоказань.

Процедура бронхоскопії безпечна і викликає ускладнення вкрай рідко (приблизно 1 на 5000 випадків), більшість з яких переборні. Ускладнення можливі тільки при екстреному проведенні бронхоскопії (якщо вона проводиться не в діагностичних, а в реанімаційних цілях – наприклад, для вилучення стороннього предмета).

Підготовка, проведення та розшифровка

Як здавати мокроту на аналіз? Перед проведенням дослідження лікар, як правило, докладно пояснює, як правильно це зробити. Якщо у пацієнта підозрюють туберкульоз легенів, мокрота здається три рази для отримання достовірного результату.

Збирати мокроту перший раз необхідно з ранку натщесерце, попередньо обговоривши з лікарем необхідність приймати відхаркувальний засіб.

Бажано перед пробою прополоскати рот водою. Мокрота при кашлі (який відбувається у хворого на туберкульоз регулярно) спльовує в спеціальну стерильну ємність, яку попередньо видають пацієнтові перед діагностикою.

Другий раз необхідно здати мокротиння через 4 години після першої проби, також натщесерце. Зазвичай, щоб не морити пацієнта голодом, першу пробу беруть вночі, другу – на ранок. Правила збору мокротиння передбачають спостереження медичного персоналу за правильністю збору аналізів, проте можливий і самостійний збір матеріалу пацієнтом. Третій, останній раз мокроту збирають через добу. Зібраний матеріал необхідно передати в лабораторію не пізніше, ніж через 2 години після приміщення в контейнер.

При зборі мокротиння шляхом бронхоскопії пацієнт повинен заздалегідь підготуватися: не їсти і не пити протягом як мінімум 6 годин. Зазвичай дослідження мокротиння при туберкульозі проводять з ранку. Пацієнту в залежності від його стану застосовують місцеву або загальну анестезію, після чого через горло в трахею йому вводиться бронхоскоп, за допомогою якого лікар або бере мокроту на дослідження, або видаляє її надлишки з бронхів для забезпечення нормального дихання. Після обстеження пацієнту забороняється приймати препарати, що розріджують кров (аспірин).

Якщо необхідно провести бактеріоскопічне дослідження, то робиться посів мокротиння, а точніше – посів міститься в ній бактерій.

Для цього готується препарат – мокрота розтирається між скельцями, забарвлюється спеціальним складом і нагрівається. Після цього лаборант оцінює посівний матеріал – дивиться, які бактерії виросли на скельце і по ним складає висновок про стан хворого.

Для розшифровки результатів аналізу мокротиння оцінюють її:

  • кількість, колір;
  • консистенцію;
  • включення (кров’яні або інші);
  • бактеріологічний склад.

Проводити дослідження багаторазово необхідно для того, щоб виключити ймовірність помилково негативні результати – такою може виникнути в тому випадку, якщо кількість бактерій в конкретному зразку недостатньо для визначення тестом. Здавати аналіз харкотиння для достовірності необхідно мінімум три рази, хоча при неоднозначних результатах можуть знадобитися додаткові проби.

Плюси і мінуси аналізу

Аналіз мокротиння на ВК (або БК) має безсумнівний плюс: він є можливістю виявити захворювання на ранніх етапах і підтвердити його практично зі стовідсотковою точністю. Тест, передбачаючи кілька проб, дозволяє однозначно визначити наявність збудників туберкульозу в організмі. Він допускає деяку варіативність проведення, зручну для пацієнтів в різному стані.

Якщо мова не йде про бронхоскопії, тест досить простий у виконанні для пацієнта і не вимагає спеціальної підготовки для його проведення.

Мінусом аналізу мокротиння є тривале очікування результатів. За рахунок своєї багатосторонності, бактеріологічний тест доведеться чекати від 3 до 8 тижнів – це пов’язано з визріванням посівів бактерій. Також до мінусів можна віднести те, що якщо є підозра на туберкульоз, але немає кашлю, то пацієнту доведеться проходити не найпростішу процедуру бронхоскопії, більш того – робити це неодноразово.

У методу немає побічних ефектів, він не вимагає здачі крові або введення будь-якого препарату. По суті, збір матеріалу (мокротиння) проходить для пацієнта природним шляхом без будь-яких складнощів. Цей факт особливо важливий для дітей, яким важко дається збір крові або інші діагностичні процедури.

Для отримання достовірного результату необхідно дослідити отриманий матеріал різними методами – цим і обумовлюється тривалість лабораторної діагностики. Тільки лише бактеріологічний аналіз не виключає можливість захворювання повністю – необхідно також зробити посів мокротиння на живильні середовища, що займає досить тривалий час.

Плюсом аналізу мокротиння є також і те, що аналіз якісного складу дозволяє виявити різні захворювання верхніх дихальних шляхів не тільки бактеріологічного характеру, а й пухлинні і обструктивні процеси (рак легенів, бронхіальна астма і т.д.). Таким чином, він дозволяє не тільки підтвердити або виключити туберкульоз, а й з високою точністю встановити причину хвороби пацієнта.

Ссылка на основную публикацию