Бронхіальна астма у дітей: симптоми, ознаки та як проявляється?

Бронхіальна астма займає одне з перших місць по частоті у дітей. За деякими даними, ознаки астми у дітей різного віку виявляються в 5-12% випадків.

До пубертатного періоду астма практично вдвічі частіше зустрічається у хлопчиків, ніж у дівчаток, за рахунок деяких особливостей в будові бронхіального дерева.

У більш старшому віці таких відмінностей не виявлено. Розвиток астми частіше спостерігається у дітей, що ростуть в містах, а найскладніше захворювання протікає у дітей з сімей з низьким рівнем життя. Влітку частіше розвивається астма алергічної природи, а взимку – інфекційної.

Як вчасно розпізнати бронхіальну астму у дитини? У чому вона може виявлятися на різних етапах? Чому важливо якомога швидше діагностувати це захворювання?

До кого звернутися, якщо проявилися перші ознаки астми і які аналізи потрібно здати для постановки діагнозу? Що робити батькам, якщо дитині був поставлений діагноз бронхіальна астма? На ці та деякі інші запитання відповідає ця стаття.

Симптоми розвитку астми у дітей

Бронхіальна астма у дітей має виражені симптоми у дітей старше 2,5 років, хоча медицина знала і випадки розвитку астми до року.

Малюкам, які ще не навчилися говорити, складно вчасно оповістити батьків про погане самопочуття, тим більше що до 3 років дітям важко як слід розпізнавати власні тілесні відчуття.

Про наявність захворювання можуть свідчити наступні симптоми бронхіальної астми:

  • дитина погано спить, не висипається навіть в разі нормальної тривалості сну;
  • зустрічаються випадки непояснених примх або плаксивості;
  • періодично чутні (навіть на відстані) сухі свистячі хрипи;
  • сухий кашель або кашель з в’язкою слизової мокротою, не пов’язаний з інфекцією;
  • короткий видих щодо вдиху (нехарактерний ритм дихання).

Крім того, якщо у дитини починає розвиватися напад астми, то він може супроводжуватися, крім задухи, ще й нежиттю, сверблячкою, висипом, що часто вводить в замішання не тільки батьків, але і лікуючого лікаря, який може запідозрити бронхіт або алергічну реакцію.

Тим паче є ризик помилкової діагностики, якщо у дитини розвивається астма по Кашльові типу. Така форма хвороби якраз характерна для раннього віку, і відрізнити її від бронхіту за одними лише симптомів, які можуть проявитися, практично неможливо – необхідно вдатися до лабораторних досліджень.

Зволікання ж загрожує переходом кашлевой форми астми в бронхіальну, яка протікає набагато важче і важче піддається лікуванню. При кашльовий формі астми типові ознаки бронхіальної астми відсутні, за винятком сухого кашлю.

Астматичний кашель при цьому дуже схожий на кашель при бронхіті, з тим лише винятком, що проявляється він в основному вранці, триває кілька місяців, і по невеликій кількості відокремлюваної мокроти можна визначити, що в ній відсутні сліди інфекції.

Крім лабораторних досліджень, є ще один спосіб того, як розпізнати астму в цьому випадку – дати дитині інгалятор з ліками, які розширюють бронхи. При кашльовий астмі напад негайно припиниться. Зрозуміло, ця операція повинна проводитися в діагностичних цілях під наглядом лікаря.

Існують і приховані, неявні прояви бронхіальної астми у дітей. Наприклад, якщо дитина часто хворіє інфекційними ураженнями верхніх дихальних шляхів (бронхіти, грип, ГРЗ та ГРВІ), якщо будь-яка застуда дуже швидко переходить в тривалий сухий кашель – це повинно стати приводом для звернення до пульмонолога.

Лікар цього профілю зможе оцінити прояви хвороби, провести функціональні проби і визначити, чи є бронхіальна астма у дитини.

Особливості перебігу захворювання у різні вікові періоди

Коли ми говоримо про дитячому віці, неможливо уточнити про який конкретно період йдеться: про дитинство, дошкільному або шкільному віці.

Однак кожен з цих періодів розвитку бронхіальної астми у дітей відрізняється своїми нюансами в перебігу і прояві хвороби, про які необхідно знати не тільки лікарям, а й батькам, щоб виявити астму вчасно.

У дітей грудного віку астма зазвичай не проявляється труднощами в диханні, проте про її наявність можна судити по:

  • рідкісним сухим хрипи;
  • шкірної висипки;
  • збільшення мигдаликів.

Крім того, у дітей з астмою змінюється поведінка: вони погано сплять, примхливі, часто плачуть, іноді у них зустрічаються проблеми з травленням (нерегулярні випорожнення).

При цьому періоди нездужання можуть чергуватися з тривалими періодами нормального самопочуття, через які батьки можуть бути збиті з пантелику і не знати, чи варто звертатися до лікаря.

Діти дошкільного віку часто не відчувають ніяких неприємних відчуттів. Про наявність бронхіальної астми в цьому випадку може говорити кашель під час нічного або післяобіднього сну, який помічають батьки і вихователі дитячого садка, але який залишається непоміченим для самої дитини. Часто ці напади характеризуються навіть не кашлем, а нетривалими порушеннями дихання уві сні.

Школярі зазвичай уважніші до свого стану, ніж діти молодшого віку, і симптоми астми до цього моменту можуть посилитися. Діти шкільного віку скаржаться на:

  • кашель після перенесеного хвилювання і фізичного навантаження;
  • брак повітря;
  • почуття здавлення в грудях.

Трапляються і напади нічного кашлю або задухи.

Зрозуміти, що дитина випробував напад астми, можна по його вимушеної позі – він сидить, піднявши плечі і впершись долоні в край ліжка, так щоб грудна клітка виявилася в «підвішеному» стані.

Варто відзначити, що астма може мати чотири ступені тяжкості в залежності від тривалості та частоти повторюваності нападів:

  • легка;
  • среднетяжелая;
  • важка;
  • вкрай важка.

При цьому на ранніх стадіях розвитку хвороби небезпечні симптоми можуть проявлятися настільки рідко, що батькові і в голову не приходить звернутися за лікарською допомогою і відправити дитину на діагностику. А тим часом саме в ці періоди астму найпростіше взяти під контроль і звести ризики ускладнень до мінімуму.

При астмі в легкого ступеня тяжкості напади можуть повторюватися раз в пару місяців і пройти повз увагу дорослих, тоді як при тяжкому перебігу дихання утруднене постійно і дитині нерідко потрібно цілодобовий лікарський контроль в стаціонарі.

Діагностика та профілактика бронхіальної астми у дітей

Діагностувати бронхіальну астму необхідно настільки оперативно, наскільки це можливо.

Крім типових ускладнень, на зразок інфекції верхніх дихальних шляхів (ангіни, риніту, синуситу), бронхіальна астма загрожує розвитком дихальної недостатності і серцевих патологій.

Перший лікар, до якого варто звернутися в разі, якщо батьки підозрюють у дитини астму, це педіатр. Він проводить первинний огляд, вислуховування, опитування, збір сімейного анамнезу, а також дає направлення на лабораторні дослідження і відвідування профільного фахівця.

При зборі анамнезу лікар повинен звернути увагу на такі фактори розвитку захворювання, як:

  • наявність прямих родичів з бронхіальною астмою;
  • протікання вагітності у матері (ускладнення інфекціями, прийом препаратів, наявність в раціоні високоаллергенних продуктів);
  • наявність або відсутність грудного вигодовування;
  • початок прикорму і його склад.

Крім того, слід уточнити, чи є у членів сім’ї виражені алергічні реакції на який-небудь подразник.

Після відвідин педіатра проводяться лабораторні дослідження, які повинні виключити наявність інфекцій верхніх дихальних шляхів, на аналіз береться:

  • кров;
  • мокрота;
  • мазок із зіву.

Також проводиться алергологічне дослідження, щоб визначити можливий тригер реакції.

Після отримання результатів аналізів проводиться консультація з лікарем-пульмонологом. Той, в свою чергу, вивчає отримані результати, проводить фізіологічні тести (вивчення життєвого об’єму легенів і т.д.) і при необхідності призначає додаткові специфічні обстеження.

Остаточний діагноз можна ставити, тільки грунтуючись на результатах діагностичних показників, згідно з якими і підбирається тактика лікування.

У разі якщо діагноз бронхіальної астми підтвердився, батькам слід серйозно взятися за облаштування місця постійного перебування дитини, щоб зменшити прояви симптомів. По можливості, слід:

  • віддавати перевагу не м’якою, а корпусних меблів;
  • винести з квартири все килими, важкі штори, декоративний текстиль – словом, усунути всі місця потенційного скупчення пилу;
  • подушки і ковдри з натуральними наповнювачами слід замінити синтетичними гіпоалергенними аналогами;
  • відмовитися від утримання домашніх вихованців (за винятком безшерстих порід тварин) і ретельно стежити за місцем їх туалету – віддавати перевагу грудок наповнювачів, регулярно проводити прибирання в місці змісту;
  • прибирання в квартирі слід проводити щодня, з водою без додавання миючих засобів. Побутову хімію підбирати гіпоалергенну, або використовувати доступні малоаллергенние аналоги;
  • регулярно провітрювати квартиру, але тільки в безвітряну погоду;
  • практикувати з дитиною гартують процедури;
  • уважно ставитися до психологічного клімату в сім’ї, прагнучи створити максимально відкриту доброзичливу атмосферу.

Дитина-астматик потребує особливого догляду, проте слід бути обережними в заходи безпеки і не позбавляти дитину спілкування з однолітками, тому що бронхіальна астма може мати зв’язок з психосоматичними переживаннями, що розвиваються як внаслідок самотності і нестачі уваги, так і надлишкової опіки дорослих.

Ссылка на основную публикацию