Діагностика гепатиту В: аналізи і інші методи діагностики

Діагностика захворювання починається з визначення клінічних симптомів. Після чого хворому пропонують пройти обстеження, щоб підтвердити або спростувати побоювання лікарів. Діагностика допомагає виявити наявність антитіл, антигенів і маркерів вірусу гепатиту В. Розглянемо, які методи існують, і на які ознаки варто звертати увагу.

Клінічні ознаки

Звертатися за допомогою до лікарні потрібно при перших ознаках хвороби. Чим раніше поставити діагноз, тим менші порушення в організмі відбудуться.

Гепатит В не відразу дає про себе знати. Іноді інкубаційний період затягується до 6 місяців. У цей період може не з’явитися ніяких симптомів, але якщо здати кров на гепатит, можна виявити вірус. Саме тому іноді гепатит В виявляють зовсім випадково.

Важливо! Вірус в крові можна виявити через місяць після інфікування.

У 70% випадків клінічні ознаки з’являються вже через 3 місяці. Варто зазначити, що симптоми досить невиразні і їх можна переплутати з іншою хворобою.

  • При гепатиті В у хворого з’являється сильна слабкість і швидка стомлюваність, болить голова, ниють суглоби. Часто піднімається температура. При таких ознаках треба звернутися до лікаря, адже це перші симптоми гепатиту В.
  • Дуже часто на тлі підвищення температури з’являються симптоми інтоксикації і жовтяниця. Відповідно погіршуються і аналізи. Сеча стає на колір темної, а кал, навпаки, набуває світлий відтінок. Від початку інфікування до появи жовтяниці зазвичай проходить деякий час. Іноді пожовтіння шкірних покривів може і зовсім не спостерігатися. Наростає жовтяниця протягом 10 днів, а спад починається в період від тижня до двох місяців. У деяких випадках на шкірі хворого з’являються папульозні висипання. Може турбувати сильна м’язова боль.В жовтяничний період печінка і селезінка збільшуються до максимальних розмірів.
  • Після того як жовтяниця проходить стан хворого можна оцінити, як задовільний. Але печінку залишається збільшеною, а аналізи печінкових проб також показують суттєві відхилення від норми.

Про ступінь тяжкості хвороби говорять за результатами біохімії і в залежності від клінічних проявів хвороби.

  • Найчастіше у хворих спостерігається легка ступінь гепатиту. При цьому білірубін в крові не перевищує 85 мкмоль / л, а протромбіновий індекс залишається в межах норми.

  • При середньому ступені тяжкості білірубін може зростати до 200 мкмоль / л, а симптоми інтоксикації яскраво виражені. У хворого спостерігається нудота, блювота, жовтяниця, збільшення печінки і її болючість.
  • При важких формах всі показники погіршуються ще більше. Можуть виникати злоякісні утворення, що становить небезпеку для життя хворого.

Грунтуючись на клінічних проявах хвороби, лікарі призначають хворому аналізи на визначення вірусу гепатиту В.

Аналізи крові і інші методи діагностики

Про ступінь тяжкості хвороби говорять за результатами біохімії і в залежності від клінічних проявів хвороби.

До методів ранньої діагностики, крім ознак хвороби, можна віднести і обстеження крові на рівень білірубіну і печінкових ферментів. Зазвичай при високому білірубіну в крові рівень білкових речовин, як і ферментів значно знижується. А це є показником гепатиту В.

Варто зазначити, що від значень деяких показників залежить результат лікування. Так за рівнем протромбіну в крові можна судити про тяжкість стану хворого. При рівні протромбіну нижче 10% врятувати життя людини не вдасться, якщо показники знаходяться в межах від 10 до 30%, то стан досить важкий. Якщо значення вище 30%, то хворий скоро піде на поправку.

Діагностика крові включає в себе такі методи:

  1. Аналіз на маркери вірусу. Цей аналіз має велике значення, адже дозволяє виявити вірус і антитіла до нього. Результати можуть бути наступні: HBsAg або HBeAb позитивний, HBeAg негативний, наявність антитіл.
  2. ПЛР діагностика. Цей метод дозволяє виявити активність і наявність ДНК вірусу. Завдяки цьому можна оцінити концентрацію вірусу. Результат може бути або позитивний, або негативний.
  3. Біохімія є другорядним методом при обстеженні на гепатит В, особливо при хронічній його формі. За допомогою цього аналізу можна виявити рівень білірубіну, АСТ і АЛТ ферментів печінки. За їх значенням можна судити про запалення печінки і про руйнування її клітин. За результатами біохімії можна лише судити про запальний процес в печінці, але не про наявність самого вірусу.

Як же розшифрувати результати діагностики?

Розберемося в основних показниках.

  1. HBsAg – це антиген вірусу гепатиту В, а саме його білкова молекула. Його можна виявити через 1-1,5 місяці після інфікування за допомогою ІФА аналізу. Якщо результати обстеження позитивні і виявлений цей антиген, то можна говорити про гострій формі гепатиту В (якщо при цьому аналіз на HBeAb і ДНК вірус також позитивний) і носійство вірусу (при поєднанні з Anti-HBc).
  2. HBeAb є білком ядра вірусу. Він свідчить про високому вірусному навантаженні. Його показники зростають одночасно з розмноженням вірусу. Заразитися кров’ю такого хворого дуже легко, адже така людина є носієм вірусу гепатиту В. При наявності цього маркера можна говорити про гострій формі гепатиту або загостренні хронічної форми, високу ймовірність інфікування і поганих прогнозах на одужання. Якщо HBeAbотріцательний при позитивному HBsAg, то можна говорити про неактивному носійство вірусу.
  3. ДНК свідчить про активний розмноженні вірусу гепатиту В, а це свідчить про те, що хвороба знаходиться в гострій або хронічній активній стадії. Також при позитивному результаті можна говорити про неефективність лікування.

Іноді для уточнення поставленого діагнозу потрібні додаткові методи діагностики, наприклад, біопсія печінки. Але все ж аналізи крові є основними методами діагностики захворювання, адже дозволяють визначити наявність антигену вірусу і його активність.

Щоб оцінити стан печінки, ступінь фіброзних змін її тканин, потрібно застосовувати інші методи.

Які ще існує методи?

Діагностику гепатиту найкраще проводити комплексно з використанням декількох методів. Спочатку лікар орієнтується за клінічними симптомами та скаргами пацієнта, а після переходить до лабораторних методів дослідження.

Дуже часто слідом за загальним аналізом крові і біохімією хворому необхідно пройти УЗД печінки та органів шлунково-кишкового тракту (шлунково-кишковий тракт). Якщо після такого обстеження лікар сумнівається в постановці діагнозу, то роблять біопсію печінки.

Ця процедура заснована на взяття біологічного матеріалу на обстеження. Для цього за допомогою спеціальної голки через отвір в черевній порожнині беруть шматочок печінки. Після чого його вивчають під мікроскопом, де видно всі зміни, які відбуваються в печінці. Можна визначити ступінь пошкодження тканин печінки. Незважаючи на те що біопсія абсолютно безпечна для здоров’я людини, застосовують її лише в самих крайніх випадках.

У розвинених країнах використовують метод фіброеластографіі. З його допомогою можна оцінити стан печінки без оперативного втручання. Спеціальний датчик прикладають на шкіру в область печінки, і визначають щільність тканин органу. Цей метод схожий з ультразвуковим дослідженням.

Сучасні методи діагностики допоможуть поставити точний діагноз в короткі терміни.

Ссылка на основную публикацию