Гінекологічне обстеження: методи і види дослідження

Гінекологічне обстеження – об’єктивна оцінка здоров’я жінки будь-якого віку. У зміст обстеження вкладають візуальний огляд, взяття проб на аналізи, проведення інструментального дослідження. Кожна пацієнтка повинна проходити профілактичний огляд 1-2 рази на рік. Якщо в анамнезі пацієнтки присутні будь-які хронічні захворювання органів малого таза, підозри на ІПСШ, тоді відвідування гінеколога повинні здійснюватися не рідше 1 разу на 3 місяці. Це дозволить швидко попередити розвиток загострень і виявити інші патології на самому початку розвитку.

Види діагностичного огляду

Тактика огляду пацієнтки повністю залежить від її віку, статусу, кінцевої мети дослідження. Всі методи дослідження в гінекології класифікуються за кількома напрямками і способам досягнення діагностичних цілей. Виділяють ректальное, ректовагінальное, вагінальне (бимануальное) обстеження за допомогою дзеркала і без нього.

Зазвичай гінекологи користуються кількома видами оглядів відразу для більш достовірного отримання інформації. Огляд статевих органів проводиться за допомогою обстеження гінекологічним інструментарієм і необхідний для складання цілісної клінічної картини. Враховується колір шкірних покривів і слизових оболонок, стан шкіри, наявність висипань або подразнення, оволосіння, характер виділень, запах.

Оглядають контури анатомічних структур, виключають наявність патологій або пухлиноподібних утворень шляхом пальпації зовнішніх стінок піхви з боку очеревини і зсередини пальцем. Гінеколог враховує стан промежини, періанальної області і уретрального каналу. До деяких видів огляду відносять:

  • Використання дзеркала. Дзеркало призначене для детального розгляду стану порожнини піхви, матки і її придатків. При дослідженні піхви важливо виключити фрагменти крові, запальні вогнища (які можуть свідчити про перебіг ІПСШ), онкологічні освіти, судинні патології, травматизацію і протягом ендометріозу. Під час огляду матки звертають увагу на виділення, які можуть мати домішки крові або гною, ерозії, пухлиноподібні новоутворення. У разі сумнівного діагностування того чи іншого стану, потрібно гістологічне обстеження патологічно змінених ділянок
  • Вагінальне (бимануальное) дослідження. Пальпація здійснюється введенням вказівного і середнього пальця в піхву, а пальцями іншої руки проводиться обмацування передньої черевної стінки. Акуратними рухами лікар пальпує стінки вагінальної порожнини і склепіння, а також шийку матки. Нормальні параметри довжини матки варіюються від 7 до 10 см, причому, у жінок, які народили довжина може трохи перевищувати норму.

Менші розміри матки можуть говорити про її інфантильності або про перебіг менопаузи. Збільшення матки в розмірах можливо при вагітності або пухлинах. Форма матки при вагітності має кулястий вигляд, а при новоутвореннях – патологічно змінені контури.

  • Ректовагінальное дослідження. Рекомендується в період менопаузи і в якості контролю органів малого таза в постклімактеричний період. Спосіб достовірно уточнює стан придатків порожнини матки. Іноді набагато інформативніше, ніж бімануальна метод. Огляд здійснюється шляхом введення вказівного пальця в піхву, а середнього – в пряму кишку (іноді вводять в пряму кишку вказівний палець, а в піхву великий).
  • Ректальне дослідження. Проводиться для юних пацієнток, які не живуть статевим життям, і тоді, коли вагінальне дослідження не представляється можливим. За допомогою ректального огляду можна достовірно виключити аномалії розвитку органів малого таза, пухлини і злоякісні утворення. Додатково до діагностики можна застосовувати гістологічні дані про проблемні зони.

Гінекологічне дослідження важливо підкріпити лабораторними результатами і даними інструментального обстеження.

Важливо правильно донести цілі, які досягаються в ході дослідження, наприклад, виключення захворювань, підготовка до вагітності, плановий профілактичний огляд та інше.

Показання до обстеження і необхідні аналізи

Для відвідування гінеколога не завжди потрібно шукати особливі причини, але багато жінок зазвичай нехтують профілактичним оглядом і звертаються до лікаря вже по факту виявлення симптомів будь-якого захворювання або по констатації факту вагітності. Додатковими показаннями до огляду можуть бути такі стани:

  • плановий огляд (для всіх вікових категорій);
  • зміна характеру менструацій;
  • кровотечі неясної етіології (таке характерно при ракових пухлинах);
  • органічні виділення зі зміненою консистенцією, об’ємом, з домішкою гною або крові;
  • болі з святкується локалізацією внизу живота;
  • свербіж, печіння в процесі сечовипускання;
  • планування вагітності;
  • підозра на ІПСШ.

Перед оглядом лікар візуально оцінює фігуру пацієнтки, кількість волосся в інтимних місцях, гормональний статус. Важливо пам’ятати, що відповідати на питання лікаря потрібно чесно, адже це входить в діагностичні заходи і дасть можливість отримати більш точну клінічну картину. Наприклад, необхідно відповідати на питання про сексуальне життя, характер місячних, про партнера, про наявність серйозних захворювань в анамнезі, (наприклад, ІПСШ).

В ході огляду можуть бути застосовані наступні методи обстеження гінекологічних хворих:

  • Мазок на стан мікрофлори. За допомогою тампона забирається виділення з шийки матки, уретрального каналу і піхви, а потім наноситься на скло для подальшого вивчення в лабораторії.
  • Забір матеріалу на предмет інфекційних захворювань. За допомогою спеціальної щіточки роблять забір епітеліальних частинок разом з бактеріальною мікрофлорою.
  • ПЛР-метод (полімеразна ланцюгова реакція). Метод використовується для діагностики герпесу, хламідіозу, уреаплазмозу, папилломатоза, ІПСШ.
  • Кольпоскопія. Кольпоскоп – це збільшувальний прилад в гінекології, що дозволяє точно виявити ерозійно уражені ділянки слизових тканин, пухлини і лейкоплакию. Для уточнення діагнозу потрібне проведення гістологічної експертизи.
  • Ультразвукове дослідження. У гінекології виділяють трансвагинальное (внутрішнє із зануренням датчика) і трансабдоминальное (зовнішнє). Обидва методи досить інформативні і використовується в залежності від типу захворювання. Трансвагинальное УЗД протипоказано на пізніх термінах гестації через ризики передчасних пологів або викидня.
  • Аналіз крові на ферменти (імуноферментний). Дозволяє визначити рівень природних антитіл до певного типу інфекції, форму захворювання (гостра, підгостра, хронічна).
  • Бактеріологічний посів. Проводиться при хронічних формах якого-небудь захворювання або при часто рецидивуючих інфекціях (наприклад, ІПСШ). Органічні виділення з піхви поміщають в живильне середовище, на якій вирощують бактерії. За результатами утворення бактерій призначають найефективніші антибіотики і антибактеріальні засоби.
  • Кров на вміст гормонів. Аналіз проводиться в певні дні циклу для кожного виду гормонів. Якщо за даними аналізів можна судити про гормональний дисбаланс, то рекомендуються додаткові дослідження: наприклад, комп’ютерна томографія.
  • Медико-генетичні дослідження. Доцільно провести жінкам з невдалим досвідом вагітності: позаматкової, що завмерла, патологічної вагітністю, при наявності викиднів.

При виявленні серйозних патологій можу бути призначені малоінвазивні методи дослідження та оперативне втручання:

  • Визначення прохідності маткових труб. Метод рекомендований при безплідді. Передбачає введення в порожнину матки, маткової труби і очеревини газу, після чого реєструється частота скорочувальних рухів маткових труб.
  • Гистеросальпингография. Дослідження порожнини матки спеціальним контрастною речовиною і рентгенівськими знімками.
  • Гістероскопія. Введення в порожнину матки гистероскопа для виявлення внутрішньоматкових патологічних змін. Якщо виявлено підозрілий ділянку, то проводиться забір матеріалу для гістологічного аналізу.
  • Лапароскопія. Лапароскоп вводиться в очеревину пацієнтки через невеликий розріз на передній стіні живота. Операція виконується під місцевою анестезією. Ефективна при безплідді, ендометріозі, що повторюється позаматкової вагітності.

Для постановки діагнозу недостатньо лише одного аналізу або процедури. Для виявлення гінекологічних захворювань або патологічної вагітності проводять комплексне обстеження, ретельно вивчають загальний клінічний анамнез пацієнтки.

Особливості діагностики ІПСШ та бактеріологічне дослідження

Гінекологічне дослідження на ІПСШ має деякі особливості, тому дуже важливо звертатися за допомогою відразу після сумнівних статевих контактів. ІПСШ – це інфекції, що передаються через статевий шлях, тобто зараження відбувається в процесі статевого акту.

Всі статеві інфекції класифікуються на:

  • інфекції, викликані бактеріями (сифіліс або гонорея);
  • інфекції, викликані протозойними мікроорганізмами (трихомоніаз);
  • гепатити (В, С) або ВІЛ.

Короста, генітальний герпес, лобковий педикульоз – часто зустрічаються захворювання, що передаються через статевий контакт.

Своєчасне звернення до лікаря дозволить діагностувати захворювання і запобігти його прогресування. Дослідження мазка буде більш ефективно, коли інфекція тільки приєдналася. В якості інших методів дослідження застосовують аналізи на посів, розгорнутий біохімічний аналіз крові. Для діагностування ІПСШ важливо застосовувати всі методи діагностики в комплексі. Лікування ІПСШ має проводитися обом партнерам. Тільки комплексне гінекологічне обстеження може точно спрогнозувати хід і успіх всього терапевтичного лікування.

Бактеріологічне дослідження має на увазі вирощування бактерій в спеціальних умовах для вивчення їх стійкості до певних препаратів. Найпоширеніший прийом бактеріологічного дослідження – проведення бактеріоскопії. Щоб вивчити нефіксовану бактеріальну мікрофлору використовують два методи:

  • розплющені крапля (знаходження бактерій між стеклами);
  • висяча крапля.

Важливо пам’ятати, що нефіксовані бактерії надзвичайно заразні. Для здійснення бактеріоскопії фіксованих бактерій використовують мазок. Найпоширенішим методом фіксації препарату – нагрівання його допомогою газового пальника або використання фіксуючих складів. У лабораторії фіксовані бактерії завжди фарбують.

Підготовка до огляду: правила і норми

Перед відвідуванням гінеколога важливо дотримати всіх необхідних заходів і провести правильну підготовку. Всі ці прості правила дозволять максимально точно визначити гінекологічну проблему, отримати повноцінні відомості з результатів аналізів, допоможуть лікарю призначити адекватне лікування. Перед підготовкою до візиту важливо провести наступні дії:

  • Прийняти душ і надіти чисту білизну. Варто врахувати, що ретельно митися або спринцюватися ні в якому разі не можна. Мікрофлора піхви повинна бути природною, а не стерильною (змито);
  • Виключити інтимні духи або дезодоранти. Лікар повинен бачити справжній стан статевих органів.
  • За добу до відвідування лікаря необхідно виключити статеві контакти. Залишки сперми можуть некоректно вплинути на результати аналізів.
  • Після прийому антибіотиків повинно пройти більше 14 днів. Якщо відвідування лікаря необхідно, а курс антибіотиків триває, то важливо сказати про це гінеколога. Антибактеріальні або протигрибкові препарати можуть спотворити результати аналізів.
  • Кращий період для обстеження – перші дні після місячних. Огляд під час місячних допустимо при рясному кровотечі і сильному погіршенні стану, а також при виражених болях.
  • Спорожнити кишечник і сечовий міхур. Повний сечовий і кишечник ускладнюють пальпацію органів малого таза і можуть дати неправдиві відомості про результати огляду.
  • При підозрі на ІПСШ необхідно якомога швидше звертатися до лікаря.

Повне гінекологічне обстеження включає в себе і розкриття повної інформації про статус свого життя, про кількість сексуальних партнерів. Під час прийому не варто приховувати факти, які можуть бути важливі для постановки діагнозу. Лікарю необхідно довіритися, щоб повноцінно обговорити існуючу проблему, встановити точний діагноз, виключити рецидиви захворювання. Зняття психологічного бар’єра також має стати правилом до відвідування гінекологічного кабінету.

Ссылка на основную публикацию