Інгаляції при лікуванні захворювань носової порожнини в даний час застосовуються дуже широко. Незважаючи на те, що системне лікування за допомогою таблеток є більш ефективним, лікарі продовжують призначати інгаляції своїм пацієнтам.
Цей метод в поєднанні з прийомом таблеток дає високі результати. До того ж, вплив розчину, застосовуваного при інгаляціях, є більш дбайливим, що дуже важливо для дітей.
Переваги процедури і показання до проведення
Інгаляції для носа можна виконувати за допомогою підручних засобів, а також з використанням спеціальних пристосувань, які є у продажу.
Метод полягає в тому, що пацієнт повинен вдихати лікарський розчин, в якості якого можуть бути використані лікарські препарати, фізрозчин, мінеральна вода, трав’яні відвари і ін.
Важливо, щоб перед застосуванням будь-якого засобу хворий проконсультувався з фахівцем, оскільки в окремих випадках цей метод небажаний, а на деякі ліки може виникнути алергія. Дозування ліків, частоту проведення процедури і тривалість кожного сеансу теж повинен підібрати лікар, щоб не виникло негативних наслідків.
Основні переваги такого лікування полягають в наступному:
- Делікатне вплив на слизові оболонки. Мікрочастинки розчину не здатні висушити слизову оболонку, не травмують її, і в той же час усувають найбільш виражені симптоми хвороби.
При інгаляціях медикаментозне вплив виявляється не тільки на оболонку носових ходів, а й на інші ділянки дихальних шляхів.
- Цей метод допустимо використовувати при сильній закладеності носа (інгаляції дозволяють зменшити кількість слизу) та при наявності густого гнійного вмісту (при інгаляціях воно розм’якшується і виходить назовні, полегшуючи дихання).
- Парове зволоження сприяє виведенню токсинів, мікробів, засохлої слизу та іншого патогенного вмісту.
- При лікуванні дітей простіше використовувати цей метод, оскільки малята позитивніше сприймають його, ніж прийом гірких ліків і закопування різними краплями.
Інгаляційну терапію носа можна використовувати в наступних випадках:
- ГРВІ;
- риніт;
- ларингіт;
- фарингіт;
- синусит;
- гайморит і ін.
Незважаючи на наявність одного з цих діагнозів не варто відразу братися за виконання інгаляцій, оскільки на вибір методу лікування впливають дуже багато обставин. Краще спочатку запитати у лікаря.
Строгих протипоказань до проведення процедури немає. Існують деякі обмеження, що стосуються вагітних жінок – їм потрібно зменшити час впливу лікарського препарату. При наявності гіпертермії від інгаляцій варто опинитися, а точніше, перенести їх на час. Те ж саме відноситься до хронічних захворювань у стадії загострення. Якщо протипоказання пов’язано з непереносимістю компонентів ліки, обраний засіб можна замінити іншим.
Побічні ефекти зазвичай пов’язані з алергією, яка може проявлятися у вигляді висипки, сверблячки, больових відчуттів в носі. Іноді можуть виникати напади задухи (якщо у пацієнта астма), головні болі, кашель, відчуття сухості в носових пазухах. У всіх цих випадках краще проконсультуватися з лікарем щодо доцільності процедури та ефективності вибраних ліків.
особливості проведення
Інгаляція для носа може виконуватися різними способами. У домашніх умовах можна використовувати підручні засоби, наприклад, чайник або будь-яку іншу ємність, в яку наливають гарячий розчин. У продажу також є спеціальні пристрої – небулайзери, призначені для проведення домашніх інгаляцій. Крім цього, лікар може призначити інгаляції, що проводяться в умовах стаціонару.
Основні правила
Дуже важливо, щоб інгаляції були призначені фахівцем, оскільки не завжди даний метод лікування підходить.
Щоб не виникло ускладнень, варто проконсультуватися з фахівцем.
Він призначить відповідний препарат, а також пояснить правила проведення інгаляцій. Незалежно від того, чи проводиться процедура небулайзером або за допомогою підручних пристосувань, ці правила полягають в наступному:
Не варто проводити процедуру при підвищеній температурі.
- Виконувати інгаляцію бажано або на годину раніше, або на годину пізніше прийому їжі.
- На вулицю не потрібно виходити приблизно протягом двох годин після інгаляцій (особливо, якщо на вулиці холодно).
- Середня тривалість сеансу 5-15 хвилин.
- При парових інгаляціях не потрібно дихати парами окропу. Оптимальною вважається температура розчину близько 40-50 градусів.
- При лікуванні захворювань носа вдихи і видихи під час інгаляцій потрібно робити через ніс.
- Якщо використовується не інгаляційний апарат, а просто ємність з гарячою водою, варто вкрити голову пледом або рушником – це підвищить ефективність процедури.
При інгаляціях небулайзером правила проведення аналогічні. Якщо з його допомогою планується лікування хвороб носа, слід скористатися спеціальними насадками, призначеними для цих цілей. Даний прилад повинен бути індивідуальним, не варто користуватися чужим небулайзером. Після процедури обов’язково потрібно вимити пристосування і продезінфікувати його деталі.
Що використовувати в якості розчинів?
При боротьбі з нежиттю можна застосовувати як лікарські препарати, так і засоби народної медицини. Тільки перед їх використанням потрібно впевнитися, що рецепт дійсно підходить для лікування наявної хвороби, і що у пацієнта відсутня непереносимість компонентів. Це відноситься і до використання медикаментозних засобів.
Серед основних препаратів можна назвати наступні:
Імуномодулятори. Вони сприяють активації місцевого імунітету і знижують чутливість слизових оболонок до несприятливого зовнішнього впливу. Найбільш часто використовуються такі засоби, як Інтерферон і Деринат.
- Антибіотики. З їх допомогою можна знищити бактерії, що викликають патологічний процес, що сприятиме одужанню. Однак, призначення антибіотиків – справа лікаря. Самостійно починати інгаляції з їх використанням неприпустимо, оскільки через них можуть розвинутися погіршення. Найчастіше використовуються такі препарати, як Диоксидин, Флуімуціл, Фурацилин тощо.
- Протизапальні. Такі інгаляції, що проводяться небулайзером або за допомогою домашніх підручних засобів, впливають на осередки запалень, послаблюючи проявляються симптоми захворювання. Зазвичай для таких інгаляцій підходять Хлорофіліпт, Ротокан і т.д.
- Гормональні. Їх застосовують при нежиті алергічної природи, а також при наявності бронхіальної астми у пацієнта. Серед них варто згадати такі кошти як Пульмикорт, Кромогексал тощо.
Крім ліків, як розчин для такої процедури можна використовувати мінеральну воду або фізіологічний розчин, а також трав’яні відвари і воду з додаванням ефірних масел. В цьому випадку потрібно бути дуже обережними, оскільки ефірні масла здатні викликати сильну алергічну реакцію, так само як і трав’яні відвари. Тому перед їх застосуванням потрібна консультація лікаря. Дані ліки можна використовувати для проведення інгаляцій небулайзером, але вони підходять і для підручних засобів.
Крім перерахованих, існує величезна кількість народних рецептів по проведенню такого лікування. Ними можна користуватися тривалий час, однак пацієнту краще запитати у лікаря, наскільки допустимо той чи інший метод.
ефективність
Слід розуміти, що така процедура не є основним способом терапевтичного впливу, тому не варто відмовлятися від системного лікування через інгаляцій. У важких випадках необхідна комплексна дія, лише тоді вдасться одужати. Проте, в більш простих ситуаціях такий спосіб терапії показує дуже високі результати. Саме тому його продовжують використовувати. До того ж не можна забувати, що інгаляції є більш м’яким способом лікування, що дуже важливо.
Дуже важливо дану процедуру потрібно проводити правильно. Недотримання правил призводить не тільки до відсутності корисної дії, але і до виникнення ускладнень.
Те ж саме відбувається при самовільному їх використанні.
інгаляції дітям
У дитячому віці інгаляційна терапія дуже поширена, що пояснюється можливістю зміцнити місцевий імунітет і більш м’яким впливом на чутливу слизову малюків.
Крім цього, багато батьків помічають, що їхня дитина, бурхливо протестуючи проти прийому ліків в таблетках, охоче робить інгаляції. Це істотно спрощує лікування, оскільки для одужання важлива не тільки терапія, але і настрій хворого. Застосовувати можна ті ж засіб, що і для дорослих, але в меншому дозуванні.
Однак щодо маленьких пацієнтів дуже важливо дотримуватися обережності і виявляти алергію на препарати заздалегідь. Чутливий дитячий організм може відреагувати на невідповідний лікарський засіб дуже непередбачувано, через що виникнуть ускладнення.