Інтерстиційна міома матки: вузол по передній або задній стінці

Багато жінок і молоді дівчата можуть зіткнутися в своєму житті з таким захворюванням як міома матки. Вона є одним з найпоширеніших недуг в гінекології. Існує кілька різновидів даної хвороби, найбільш часто зустрічається – інтерстиціальна міома. Вона більше характерна для молодих жінок дітородного віку, тобто від 20 до 30 років.

Несвоєчасне її діагностування та лікування може стати причиною проблем із зачаттям дитини.

Загальні відомості і причини патології

Інтерстиційна міома матки – являє собою зайве утворення нових м’язових клітин всередині стінок матки, які поступово формуються в міоматозний вузол. Міома такого типу є доброякісною пухлиною.

Її поділяють на два основних види:

До їх загальної кількості можна віднести:

  • рясні і тривалі місячні, з сильним больовим синдромом і згустками;
  • кровотечі протягом циклу;
  • присутність слідів крові в виділеннях;
  • постійні больові відчуття певного характеру в низу живота;
  • порушення роботи кишечника і сечовидільної системи.

Ознаки інтерстиціального вузла на передній і задній стінці

Якщо міоматозний вузол утворився на задній стінці матки, спочатку він практично ніяк не буде про себе заявляти. У разі його зростання або утворення додаткових аналогічних вузлів з’являються постійні тягнуть болі в попереку, що віддають в область крижів. Вони зазвичай посилюються при менструації.

Інтерстиційна міома матки на передній стінці, характеризується швидкою появою живота, який характерний для вагітних, незалежно від того який напрямок росту має вузол: зовнішнє, або внутрішнє, в порожнину матки. Жінка в цьому випадку буде відчувати більш різку і переймоподібний біль, особливо перед актом дефекації. Біль може відчуватися і при пальпації живота.

Симптоми субсерозно-інтерстиціального типу міоми

Для даного виду властиво розташування міоматозного вузла як основного, так і додаткових, зі зовнішнього боку матки. Їх невеликі розміри не приносять особливих незручностей, і практично не виявляються певними ознаками.

Якщо ж вони збільшуються в розмірах, то відбувається тиск на органи очеревини, перш за все на кишечник, сечовий міхур і сечоводи. В наслідок чого відбувається порушення роботи даних органів. З’являються постійні болі і дискомфорт у всій області живота.

Починаються проблеми зі стільцем, з’являються запори, погано відходять гази. Пухлина може повністю перекрити сечоводи, в зв’язку з чим може припинитися відходження сечі. При постійному тиску на сечовий міхур, жінка буде відчувати постійні позиви в туалет.

Ознаки субмукозного-інтрестіціального типу міоми

В даному випадку вузли утворюються і розростаються всередині порожнини матки, пошкоджуючи і порушуючи цілісність ніжних і пухких стінок. Головною відмінністю є різке збільшення органу в розмірах, в разі більшого вузла або при їх великій кількості.

Явною ознакою будуть кровотечі і сліди крові, а також рясні місячні. Менструація супроводжується сильним больовим синдромом. Біль і різь в низу живота будуть присутні практично завжди. У разі запалення міоматозних вузлів, самопочуття різко погіршується і підвищується температура тіла.

Діагностика і лікування

Для своєчасного діагностування проблеми потрібне обов’язкове профілактичне відвідування гінеколога хоча б раз на рік, а краще два. При огляді лікар може практично відразу запідозрити недуга, на основі скарг пацієнтки, а УЗД геніталій і органів малого тазу покаже більш точну картину новоутворення.

Будь-яка хвороба добре піддається лікуванню на початкових стадіях, а для усунення ризику її розвитку рекомендується дотримуватися певної профілактику.

У разі діагнозу інтерстиціальної міоми, потрібен постійний контроль за її розвитком. Ні в якому разі не можна запускати хворобу і залишати її на самоплив. Існує певний ризик розвитку доброякісної пухлини в злоякісну, що є загрозою для життя пацієнтки.

Залежно від того на якій стадії розвитку перебувають вузли, а також від їх кількості, розмірів і місця розташування залежить підбір відповідного найбільш ефективного лікування. Іноді потрібен певний час для проведення аналізу їх зміни і зростання в динаміці. Також враховуються різного роду хронічні захворювання у жінки.

Основними методами лікування інтерстиціальних вузлів є:

  1. Терапія лікарськими препаратами і фізіопроцедури. Можлива і ефективна на початкових стадіях розвитку міоми, а також при наявності маленьких вузлів. Основна мета даного методу зупинити зростання пухлини, і звести її розміри до мінімальних значеніям.Пріменяются спеціальні гормональні комплексні засоби. Фізіопроцедури в свою чергу дозволяють впливати на пухлину за допомогою апаратних радіохвиль певних частот, що в подальшому призводить до відмирання новоутворень.
  2. Лазерний вплив на основні зони області поразки. Має на увазі вплив лазерним променем на доступні області розташування пухлини, внаслідок чого вона спалюється, утворюючи кірку, яка в подальшому відпадає з усіма розрослися клітинами. Ще однією метою лазера є спрямоване порушення кровотоку в стінках матки і наявних міоматозних вузлах, що призводить до зменшення і уповільнення клітинного оновлення і новоутворення.
  3. Операційне та хірургічне втручання. Якщо міома знаходиться в запущеній стадії, є великі поодинокі або численні вузли, оптимальним рішенням буде застосування оперативного втручання. Воно може бути здійснено способом лапароскопії, коли через невеликі проколи в животі видаляються окремі пухлинні новообразованія.Еслі ж цей спосіб не можливий, є безліч вузлів, або міома великих розмірів з ризиком переходу в онкологію, видаляється повністю матка.

Певне відповідне лікування призначається строго лікарем-гінекологом, на основі всіх необхідних обстежень та аналізів. Ні в якому разі не можна вдаватися до самолікування, використовуючи народні методи, а також приймаючи різні лікарські препарати.

Пам’ятайте, що міома може нести страшні і небезпечні наслідки. Не варто зневажливо ставиться до свого здоров’я і життя.

Ссылка на основную публикацию