Ліки від аденоїдів для дітей: препарати і антибіотики для лікування, кошти в ніс і спреї

Аденоїди – це запальний процес носоглоткового мигдалика, який має бактеріальну форму. Найчастіше розвивається у дітей від 3 до 10 років і проявляється у вигляді хропіння, слизових виділень з носоглотки. Недолікована до кінця патологія не тільки може призвести до різного роду ускладнень: захворювань дихальної і травної системи, ревматизму, пороку серця, а й послабить імунітет дитини. У нашій статті ми розглянемо, які ліки допомагають при аденоїдах.

Схема лікування аденоїдів 1 і 2 ступеня

Лікування кожної з стадій захворювання проводиться по-різному. Як правило, 3-й ступінь лікується оперативно, лікарські засоби застосовуються лише на етапі відновлення. Терапія аденоїдів 1 ступеня проводиться в переважній більшості випадків консервативним шляхом. Однак деякі фахівці вважають за краще не проводити медикаментозного втручання, чекаючи, що коли дитина виросте, то проблема усунеться самостійно.

Але подібні заходи по відношенню дітей 3-4 років неприпустимі, оскільки при ускладненому імунітет часто виникають простудні захворювання, внаслідок чого відбувається вегетація лімфоїдної тканини.

Найчастіше терапевтичні дії включають в себе:

  1. Імуностимулюючі засоби, розроблені на рослинній основі, наприклад, Іммунал, настоянка Ехінацеї.
  2. Щоденне промивання носових пазух. Найчастіше для цього використовують фіз. розчин, Аквамайстер, Аквалор. Якщо аденоїдит знаходиться в стадії загострення, то дане очищення слід проводити якомога частіше.
  3. Своєчасну санацію стоматологічних проблем.
  4. Регулярні гартують процедури.
  5. Зняти загострення допоможуть глюкокортикоїди, які можна призначати з 3-річного віку. Дані препарати випускаються у вигляді спреїв, наприклад, Аваміс.
  6. Фізіопроцедури слід застосовувати, виключно знявши загострення, як правило, це лазеротерапія, магнітотерапія.
  7. Інгаляції за допомогою небулайзера з муколитическими препаратами добре розріджують в’язкий слиз. Найчастіше для цих цілей використовують Лазолван і Амброксол, розведені за допомогою фіз. розчину.

Лікування аденоїдів 2 ступеня не завжди проводиться консервативним шляхом, оскільки в деяких випадках, виходячи з тяжкості захворювання і стану дитини, лікарі настійно рекомендують оперативне втручання. Зазвичай медикаментозна терапія проводиться за наступною схемою:

  1. Перш за все, необхідно очистити носові шляхи дитини, тим самим зменшуючи запальний процес. Зазвичай для цих цілей користуються Аквалор, АКВАМАЙСТЕР, розчином Фурациліну, Мірамістином.
  2. Для розрідження в’язкого слизу застосовують розріджують препарати, такі як, Лазолван, Амброксол. Найкраще їх доставляти до органів за допомогою небулайзера.
  3. Судинозвужувальні краплі допомагають усунути набряк, нормалізувати носове дихання. До даної категорії відносяться: Галазолін, Санорин, Виброцил.
  4. Після очищення носових пазух, закапування судинозвужувальних краплею слід ввести антибіотики, наприклад, Альбуцид, Биопарокс, Протаргол.
  5. Потужне протизапальний засіб від аденоїдів Назонекс допомагає поліпшити стан при 2 ступеня захворювання.
  6. Щоб усунути набряклість, рекомендуються антигістамінні препарати, наприклад, Діазолін, Супрастин.
  7. Для зміцнення імунітету застосовують Інтерферон, Виферон.
  8. Полівітамінні препарати допомагають підтримати організм, наприклад, Вітрум, Джунглі.

антибіотикотерапія

Антибіотики при аденоїдах рекомендують частіше за все при ускладненою стадії захворювання. При призначенні даної групи необхідно враховувати те, який антибіотик застосовувався в останній раз, щоб не виникло звикання. Зазвичай для лікування аденоидита призначають такі групи антибіотиків:

Пеніциліни. Пеніциліни непогано діють відносно даного захворювання. Вони є більш безпечними. Найчастіше для усунення даної патології рекомендують:

  • Амоксицилін. Дітям старше 5 років призначають по 250 мг тричі на добу, від 2 до 5 років дозування розраховується індивідуально: на 1 кг ваги – 20 мг ліки. Протипоказанням є підвищена чутливість до групи пеніцилінів. Найбільш поширені побічні явища: діарея, алергічні висипання;
  • Флемоксин Солютаб. Є препаратом нового покоління. Дітям старше 1 року призначають по 125 мг двічі протягом доби, від 6 до 12 років – по 250 мг 2 рази на день. Побічними явищами вважається нудота, набряклість, пронос.
  • Макроліди. Якщо у дитини до групи пеніцилінів спостерігається підвищена реакція, тоді лікуючий лікар призначає групу макролідів, які мають широкий спектр дії. Найчастіше призначають такі види:

    • Азитроміцин. Дітям молодше 12 років призначають з розрахунку 10 мг на 1 кг ваги. Протипоказаннями до застосування є підвищена чутливість до компонентів, ниркова і печінкова недостатність. Бувають випадки прояву наступних побічних дій: нудота, висипання, аритмія;
    • Макропен. Призначають з 3 років. Дозування розраховується на 1 кг ваги – 40 мг на добу, дозу необхідно поділити на 3 рази. Зустрічаються такі побічні явища: свербіж, жовтяниця, нудота, діарея.
  • Цефалоспорини. Якщо перші 2 групи не переносяться хворим, тоді лікар рекомендує антибіотики групи цефалоспоринів, вони вважаються більш результативними, оскільки бактерії не встигли до них виробити стійкість, проте мають більше негативних наслідків для організму. Для лікування аденоидита призначають:

    • Панцеф. Призначають з розрахунку 8 мг на 1 кг ваги один раз і 4 мг на 1 кг ваги 2 рази в день. Не рекомендується застосовувати особам, які мають надчутливість до компонентів, малюкам молодше 6 місяців і хворим печінковими і нирковими захворюваннями. Можливо прояв наступних побічних дій: нудота, стоматит, кропив’янка;
    • Зіннат. Дітям від 3 до 12 років призначається по 125 мг двічі протягом дня. Заборонено використовувати для дітей віком до 3-річного віку, так як є ризик прояву судом. Бувають випадки наступних побічних явищ: діарея, головний біль, нудота.
  • Інші препарати для лікування аденоїдів

    Лікування даної патології неможливо без застосування краплею, які надають місцеве вплив. Зазвичай лікарі призначають такі препарати в краплях для лікування аденоїдів:

    • Протаргол (Сіалор). Ефективні ліки від аденоїдів для дітей, створене на основі срібла, що володіє потужним протизапальну, антисептичну дію. Даний препарат не призводить до розвитку дисбактеріозу, пригнічує розвиток бактерій. Його закопують по 3 краплі двічі. Не рекомендується застосування при підвищеній чутливості до компонентів. Побічними ефектами є: печіння, відчуття сухості, запаморочення, набряклість;
    • Спрей для носа Назонекс. Відноситься до групи глюкокортикостероїдів, надає ефективну протиалергічну і протизапальну дію. Для зняття гострої стадії призначають по 2 впорскування в кожну ніздрю один раз на добу, в період ремісії, щоб довше утримати ефект, – по одному.

      Протипоказанням до застосування є дитячий вік до 2 років, підвищена чутливість до компонентів, інфекційні захворювання носової порожнини. Даний препарат має такі побічні дії: печіння, носова кровотеча, головний біль;

    • Аква-Маріс. Є засобом природного походження, в його склад входить стерильна морська вода. Не має протипоказань і побічних дій, застосовується для промивання пазух носа. Зазвичай призначають по 2-3 вприскування в ніс дітям тричі.

    Окремо слід сказати про аминокапроновой кислоті, яка при закапуванні в ніс чинить антигістамінну, протизапальну, антитоксичні дію. Даний засіб випускається у вигляді ін’єкцій, розчину і гранул. Добре допомагає амінокапронова кислота при аденоїдах 1 і 2 ступеня, вона пригальмовує їх вегетацію.

    При аденоидите слід виробляти чергування закопувань розчину з інгаляціями.

    Для проведення 1 інгаляції слід застосовувати 2 мл готового розчину. Цей препарат порушує взаємодія вірусу з організмом. Вводиться амінокапронова кислота в ніс по 3 краплі в кожну ніздрю до 4 разів на день до тих пір, поки не зникнуть ознаки захворювання.

    Даний засіб протипоказано застосовувати при:

    1. Ниркової і печінкової недостатності.
    2. Порушення кровообігу.
    3. Тромбозі.

    Можливий розвиток наступних побічних явищ:

    • нудота;
    • діарея;
    • блювота;
    • головний біль;
    • аритмія.

    Аденоїди є досить поширеним явищем у дітей, початкову стадію їх прояви можна вилікувати за допомогою консервативного лікування, яке повинен призначати тільки лікар.

    Ссылка на основную публикацию