Мильгамма: уколи, їх застосування

Мильгамма уколи при їх застосуванні сприяють поповненню недостатнього вмісту в організмі вітамінів групи В, а також позбавлення від синдрому болю, так як завдяки саме внутрішньом’язовому введенню препарату, можна досягти якнайшвидшого терапевтичного ефекту. Вітаміни групи В – важлива ланка в забезпеченні нормального функціонування волокон нервів, процесу кровотворення і діяльності опорно – рухового апарату.

склад

До складу уколів Мильгамма входять наступні речовини:

  • Вітамін В1, іменований тіамін. Стимуляція процесів обміну, активність участі в обміні вуглеводів, жирів і білків в організмі відбуваються саме за рахунок такого вітаміну. Завдяки цьому вітаміну, що входить до складу препарату, поліпшується діяльність серця, відбувається нормалізація травлення і роботи ЦНС. Використання тіаміну необхідно для лікування та профілактики багатьох патологій.

  • Вітамін В6, званий пиридоксином, є стимулятором процесів обміну в організмі. За допомогою вітаміну В6 засвоюються амінокислоти, виробляються еритроцити і гемоглобін. Глюкоза розподіляється в тканинах також за рахунок впливу вітаміну В6.
  • Вітамін В12, або ціанокобаламін, є найважливішим компонентом для нормального функціонування ЦНС і кровотворної системи. При його дефіциті в організмі людини діагностується анемія і інші патології нервової системи. Вітамін В12, що входить до складу Мільгами ®, веде все метаболічні процеси, допомагає усунути біль і активізувати нуклеїнові обміни в організмі.
  • Лідокаїн також входить до складу препарату Мильгамма і є місцевим анестетиком, завдяки якому зникає біль при багатьох хворобах, включаючи неврологічні.

В яких випадках призначають застосування уколів Мильгамма?

Як уже зазначалося, ін’єкція препарату Мильгамма необхідна для лікування багатьох патологій ЦНС і опорно – рухового апарату. До таких можна віднести:

  1. Плексопатии. При такому захворюванні страждають нервові сплетення шиї, плечей або попереку. Виникає недуга при травмі, при систематичних компресіях, пухлинах, після лучетерапіі і при впливі на організм інфекцій. В останньому випадку необхідно лікування антибіотиками. У стадії ремісії проводять фізіотерапію.
  2. Невралгію. Особливо часто призначають лікування препаратом при невралгії трійчастого нерва. В цьому випадку можна усунути біль, налагодити спокійний сон, знизити підвищений тонус м’язів, який при тривалому свою присутність супроводжується постійним болем.

  1. Парез лицьового нерва. Така хвороба вражає нервову систему, причому таке порушення відбувається буквально за пару днів. Симптоми явно виражені, адже спостерігається асиметрія лицьових м’язів лише з одного боку. Викликати парез може простудна інфекція верхнього дихального шляху. Окрім уколів препарату Мильгамма, необхідний прийом інших, призначених лікарем медикаментів, а також фізіотерапія і масаж.
  2. Діабетичну поліневропатію. Таке велике ураження організму при діабеті супроводжується розладом шлунка, загальної та м’язовою слабкістю, судомами, болем у м’язах і порушенням мови. Лікування в цьому випадку направлено на усунення основного захворювання – діабету.
  3. Радикулопатію. Захворювання викликає ураження, затискання корінців нервів спинного мозку. При захворюванні виникає блукаюча біль, оніміння кінцівок, втрата м’язової сили. Призначають як медикаменти, так і масаж з лікувальною фізкультурою.
  4. Міалгію. Синдром болю в м’язах виникає на тлі гіпертонусу клітин м’язів. Лікування, в першу чергу, спрямована на усунення основної причини, а вже після – на усунення симптомів: болю і запалення. Активно використовують фізіотерапію, масаж.
  5. Обмеження сідничного нерва (спільно із засобом Мильгамма при защемленні нерва можна застосовувати уколи препарату Нейробіон).
  6. Також уколи необхідні при нічних судомах, особливо коли німіє нижнякінцівку.

Слід зазначити, що препарат Мильгамма використовують лише в якості підтримуючої заходи, щоб поліпшити мікроциркуляцію крові, процеси кровотворення, стабілізувати функціонування ЦНС. У деяких випадках лікарський засіб потрібно в якості впливу на загальне зміцнення організму, коли в ньому діагностований недолік таких вітамінів, як В1, В6, В12.

Думка багатьох фахівців зводиться в тому, що ін’єкції препарату за своєю дією ефективніше, ніж таблетована форма кошти. Але це не зовсім так, адже і розчин, і таблетки не відрізняються один від одного ні в складі, ні в способі впливу.

Єдине, в чому ін’єкції препарату ефективніше, якщо є виражений синдром болю. У цьому випадку завдяки ін’єкціям ліки, спостерігається більш швидкий і прискорений ефект, ніж від прийому таблеток. Так, вже через 15 хвилин після ін’єкції Мильгамма можна помітити значне полегшення в той час, як дія таблетки буде спостерігатися лише через годину, а то й довше.

В яких випадках заборонено використання уколів Мильгамма?

Інструкція до препарату називає такі протипоказання для застосування:

  • наявність серцевої недостатності будь-якої форми;
  • порушена провідність серцевого м’яза;
  • індивідуальна непереносимість компонентів ліки;
  • діти до 16 років;
  • вагітність і період годування груддю.

У будь-якому випадку всі протипоказання повинні враховуватися лікарем при призначенні лікування.

Дозування і курс прийому препарату

Якщо присутній дуже сильний больовий синдром, використання препарату починають із застосування 1 ампули на добу.

Якщо не спостерігається гостра фаза конкретного захворювання або є мовчазний синдром болю, здійснюють внутрішньом’язове введення препарату в обсязі 1 ампули 3 рази в тиждень. Курс прийому ліків – 2-3 тижні. Якщо спостерігається полегшення загального стану, рекомендується прийом таблеток Мильгамма, курс лікування при цьому призначає лікар.

Побічні ефекти

В інструкції визначено такі побічні ефекти, які можуть спостерігатися після введення препарату:

  1. Імунна система: гіперчутливість, наприклад, шкірна реакція, розвиток анафілактичного шоку, набряку Квінке.
  2. Сердечно – судинна система: розвиток тахікардії, брадикардії, аритмії.
  3. Центральна нервова система: виникнення запаморочень, сплутаності свідомості.
  4. Шлунково – кишковий тракт: відзначається нудота.
  5. Шкірний покрив і підшкірна клітковина: поява профузной пітливості, угревідной висипу, кропив’янки і свербежу.
  6. М’язова система: виникнення судом.

Якщо перевищити необхідне дозування препарату Мильгамма, може виникнути запаморочення, судоми і нудота.

Аналоги препарату Мильгамма

В аптеках можна знайти безліч аналогів таких ліків. Одним з таких можна назвати препарат Комбіліпен, який також випускають в ампулах для внутрішньом’язового введення.

Склад препарату Комбіліпен аналогічний складу лікарського засобу Мильгамма. У нього також входять вітаміни В12, В1, В6 і Лідокаїн.

Але все ж є і відмінності у таких ліків. Так, Комбіпілен використовують і при шийно – плечовому синдромі, при дегенеративних змінах в хребті, при остеохондрозі. Дозування і термін застосування засобу Комбіпілен такі ж, як і в разі використання уколів Мильгамма. Існують і інші аналоги такого препарату, як Мильгамма, які мають той же склад і аналогічний механізм впливу на організм. До таких можна віднести уколи Трігамма, Нейромультивит, Вітагамма, Комбігамма, Нейромакс.

Але, незважаючи на різноманіття таких аналогів, заміна уколів Мильгамма так само, як і їх призначення, повинна проводитися тільки лікарем.

Ссылка на основную публикацию