Щоб процес лікування бронхіальної астми був ефективним, необхідно отримати якомога більше відомостей про протікання хвороби. Для цього використовуються різноманітні діагностичні методи, найбільш поширеними з яких можна назвати спірометрії і пікфлоуметрію. Завдяки цим методам можна не тільки виявити хворобу, а й виявити особливості її розвитку і ефективність проведеного лікування.
Для того щоб пацієнти краще розуміли свої статки і дії лікарів, необхідно знати, як проводиться будь-яка з використовуваних діагностичних процедур.
Спірометрія в діагностиці бронхіальної астми
Спірометрія при бронхіальній астмі використовується для визначення функції зовнішнього дихання (ФЗД). Ця функція характеризує показники дихальної діяльності, властиві конкретному пацієнтові, дозволяє порівняти їх з нормальними значеннями і зробити висновки про наявність чи відсутність відхилень.
Крім цього, за даними спірометрії вдається оцінити, наскільки ефективно вбрання лікування. Через деякий час після початку медичних впливів потрібно провести процедуру знову і порівняти нові результати зі старими на предмет поліпшень.
Проводиться процедура за допомогою спеціального приладу, який вловлює всі зміни в процесі дихання. Іноді цю процедуру називають спірографію, однак спірографія при бронхіальній астмі має на увазі не лише проведення обстеження функції зовнішнього дихання, але і фіксацію всіх даних графічним способом.
Результати даного дослідження необхідно порівняти з нормальними показниками, притаманними здоровим людям. Це може зробити як лікар, так і сам пацієнт. Однак висновки про діагноз є обов’язком фахівця, при цьому він повинен їх робити, спираючись не тільки на спірометрії, а на комплекс діагностичних процедур. На основі цього методу можна поставити лише попередній діагноз.
Спірометричний спосіб дослідження є більш інформативним з точки зору контролю захворювання. Це пояснюється тим, що в процесі такого дослідження обчислюється кілька різних показників.
Як проводиться спірометрія?
Виконується процедура за допомогою спеціального приладу, оснащеного рухомий ємністю, яка розширюється при видиху в неї повітря. В даний час пристосування оснащені пристосуваннями для комп’ютерного обчислення даних, що істотно спрощує процес. Техніка проведення полягає в здійсненні вдихів і видихів в тому ритмі, в якому вказує лікар.
Для того щоб результати були точними і достовірними, слід дотримуватися певних правил. це:
- Приміщення, де здійснюється спирометрия, має бути ізольованим. У ньому має бути тихо і не холодно. Освітлення не повинно бути нав’язливим і занадто яскравим.
Тугий одяг, що сковує рухи і утрудняє дихання, потрібно зняти або розстебнути.- Обстеження бажано проводити вранці, перед їжею. Іноді його виконують днем, через 2-3 години після прийому їжі.
- Перед процедурою варто не приймати лікарських препаратів протягом доби (якщо це рекомендовано лікарем).
- Перед початком спірометрії потрібно, щоб пацієнт відпочив в сидячому або лежачому положенні близько півгодини.
Нормальні показники спірометрії
Висновки з проведеного дослідження робляться шляхом порівняння отриманих показників з нормальними.
В першу чергу проводиться оцінка графіка: у здорової людини він має вигляд краплі, у якій скошений правий край. Кожен відрізок графіка відповідає певним показникам, тому при наявності в них відхилень зовнішній вигляд картинки змінюється. Якщо у хворого розвивається бронхіальна астма, то графік викривляється, особливо його права частина.
Основні показники:
- ЖЕЛ (життєва ємкість легень). У нормі вона повинна становити не менше 90. При наявності бронхіальної астми цей показник знижується.
РОвид (резервний об’єм видиху). При патології він знижений.- Індекс Тиффно. При нормальному стані пацієнта він повинен починатися від 70. При астмі цей показник зменшується.
- ООЛ (залишковий об’єм легенів). У нормі він становить від 90 до 110. Якщо у хворого астма – цей показник збільшується.
- ПОСвид (пікова об’ємна швидкість видиху). При бронхіальній астмі його значення зменшується.
Показників, які слід враховувати в цьому дослідженні, значно більше, і вони вимагають точних підрахунків. Однак на основі одного лише цього дослідження висновки про наявність захворювання робити рано. Його результати слід узгодити з іншими діагностичними процедурами.
специфіка пікфлоуметріі
Даний метод є одним з новітніх. З його допомогою можна контролювати процес розвитку хвороби. Тому проводиться пікфлоуметрія при бронхіальній астмі не один раз (для встановлення діагнозу), а дуже часто, бажано щодня протягом певного проміжку часу.
Здійснюють процедуру за допомогою спеціального пристосування, а отримані дані записують в щоденник пікфлоуметріі. Дані також порівнюються з показниками норми і між собою, щоб відстежити динаміку.
Завдяки такому порівнянні можна оцінити, наскільки важкою є форма хвороби, виявити, звернемо чи обструктивний процес в бронхах, спрогнозувати подальший розвиток астми та можливі загострення. Також на основі результатів вдається дізнатися, чи ефективна лікарська допомога і чи не потребує вона в корекції.
Полягає цей метод в вимірі пікової швидкості видиху (ПСВ). Якщо у хворого астма, ПСВ знижується.
Відбувається це під впливом обструктивного процесу, який звужує просвіти бронхів. Коли таке звуження досягає певної позначки, у пацієнта може виникнути непрохідність бронхів, що і призводить до нападів астми.
проведення пікфлоуметріі
Виміряти ПСВ можна за допомогою спеціального приладу, призначеного для цих цілей. Виконується процедура наступним чином. Пацієнт повинен зробити максимально сильний вдих, а потім різко видихнути через мундштук пикфлоуметра. На шкалі апарату буде відзначена пікова швидкість. Ця дія необхідно повторити 3-5 разів, вибрати найбільше значення і відзначити його в щоденнику.
Виконувати пікфлоуметрію слід двічі на добу щодня. Якщо отримані дані день у день однакові, це свідчить про рівному перебігу хвороби. Але таке можливо не завжди. У деяких випадках швидкість видиху знижується, на підставі чого можна припускати наближення чергового астматичного нападу.
Проводити таке дослідження потрібно кожен день в один і той же час. Лише тоді вдасться оцінити процес розвитку хвороби. Значення пікфлоуметріі (при правильному виконанні процедури) полягає не тільки в можливості передбачити чергове загострення. Даний метод дозволяє визначити зміни ПСВ протягом доби, а також оцінити, як діють на бронхи прийняті ліки.
Значення показників при пікфлоуметріі
Незважаючи на те, що домашнім приладом для таких змін дуже легко користуватися, краще попросити лікаря пояснити, як з ним поводитися. Нормальні значення такого обстеження теж варто з’ясувати у фахівця, оскільки вони можуть відрізнятися в залежності від віку хворого і умов його життя. Однак можна обчислити норми пікфлоуметріі самостійно.
Для зручності був розроблений спосіб зонування показників (виділяють «зелену», «жовту» і «червону» зони). Перш, ніж підраховувати ці показники, необхідно протягом приблизно трьох тижнів заміряти ПСВ. При цьому астма повинна бути в періоді затишшя, а не загострення.
Для підрахунків потрібен найкращий показник (найбільш високе значення за весь час). Цей показник є верхньою межею «зеленої зони». Нижня її значення – це найвищий показник ПСВ, помножений на 0,8. Воно ж є верхнім значення «жовтої зони». Нижнім показником вважається число, отримане в результаті множення кращого показника ПСВ на 0,6. Все, що знаходиться нижче цієї межі, відноситься до «червоній зоні».
Якщо значення ПСВ найчастіше знаходиться в «зеленій зоні», це говорить про добре контрольованому перебігу бронхіальної астми. Його перебування в «жовтій зоні» свідчить про наявність яскравих проявів хвороби, з якими не завжди вдається впоратися. Відмітки переважно в “червоній зоні” – ознака слабкого контролю патологічного процесу. Дуже часто таке явище означає період загострення.
Крім цього критерію, необхідно враховувати частотність і інтенсивність прояву симптомів астми у пацієнта (кашель, задуха та ін.), А також відмінності в добових вимірах.
