Плечолопатковий періартрит, в чому його небезпека і як їй запобігти

Мова йде про запалення тканин, розташованих навколо великих суглобів, в результаті якого страждають зв’язки, сухожилля і не тільки. Може погіршитися стан раніше герметичній суглобової капсули або сумки, покликаної оберігати суглоб від різних механічних пошкоджень. Через запалення цей захист значно слабшає і призводить до нових проблем. З’явитися таке запалення може і в районі плеча, а при зверненні до лікаря діагностується плечолопатковий періартрит. Розглянемо, наскільки можливо його пом’якшити або зупинити.

Хвороба або безглузда випадковість?

Виявляється, що плечолопатковий періартрит є захворюванням, яке зустрічається досить часто, особливо серед людей старшого віку. Запалення плечових сухожиль і сумки плечового суглоба може розвинутися від сильного удару по плечу або після травми. Іноді досить одного падіння на плече або витягнуту руку. Ризик збільшується в зв’язку з операцією з видалення молочної залози у жінок і розвитком патології внутрішніх органів. В цілому, це захворювання може з однаковим успіхом виникнути і у жінок, і у чоловіків.

За Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду (МКБ-10) плечолопатковий періартрит не є офіційним діагнозом, а найбільш схоже опис патології суглоба в МКБ позначено як адгезивний капсуліт плеча. Причому, серед його причин травми спочатку виключалися, а для визначення ступеня пошкодження суглоба враховувалося лише його функціонування і наявність додаткових клінічних симптомів, таких, наприклад, як больовий синдром або набряклість.

Тепер в МКБ-10 окремо вказуються періартрит і його види, а травма є найпершою причиною. Плечолопатковий періартрит може розвинутися під впливом ряду інших факторів, серед яких:

  • хвороби периферичних судин;
  • інфекції печінки і жовчного міхура;
  • цукровий діабет і ожиріння.

Крім того, плечолопатковий періартрит відноситься до розряду професійних захворювань будівельників, токарів і штукатурів, а також боксерів і тенісистів, у яких часто травмуються сухожилля.

Про запалення сухожиль в гомілкостопі і появі вузликів

Запалення сухожиль виникає в одному з відділів нижніх кінцівок, а привести до захворювання може ожиріння, яке, в свою чергу, розвивається в результаті порушення обміну речовин. Оскільки на сухожилля лягає надмірне навантаження, починає розвиватися періартрит гомілковостопного суглоба. До цього захворювання призводять також:

Відхилення в роботі судин; тривалий вплив холоду і вогкості;

  • артроз;
  • інфекційні захворювання.

Якщо не провести своєчасне лікування, то дистрофічні процеси і запалення м’язової тканини продовжаться і спричинять за собою інші захворювання.

Небезпечним проявом ураження навколосуглобових тканин вважається вузликовий вид періартріта, оскільки в цьому випадку уражаються артерії та вени і відбувається омертвіння судинної сітки, а перебіг хвороби супроводжується утворенням в суглобах вузликів. Такий своєрідний вузликовий процес відбивається на функціонуванні нирок, серця, нервової системи і травного тракту.

Починається вузликовий вид запалення дуже швидко, і про нього свідчить підвищення температури тіла, лихоманка, біль в суглобах і в м’язах, кашель і кровохаркання, а на тілі, де почав розвиватися вузликовий процес, з’являються почервоніння і висипання. Для такої хвороби, як вузликовий вид періартріта, характерно також підвищення артеріального тиску, поява симптомів стенокардії і навіть інфаркту міокарда, але зупинити вузликовий процес в навколосуглобових тканинах і в судинах можливо.

Вузликовий вид періартріта передбачає тривалий період лікування, на першому етапі якого забираються симптоми підвищеного тиску, а потім призначаються нестероїдні препарати для зняття запалення. Важливо вчасно відреагувати на вузликовий процес, щоб запобігти можливим при цій хворобі ускладнення з боку серця, нирок і нервової системи.

Проти болю і запалення

Щодо того, як лікувати плечолопатковий періартрит або інший вид запалення навколосуглобових тканин, на перший план виходять знеболюючі та протизапальні препарати, серед яких часто призначаються Баралгин, Вольтарен або Диклофенак. Серед нестероїдних протизапальних препаратів популярний Діафлекс, оскільки у цих ліків найбільше виражена здатність знімати біль і запалення, але швидкого ефекту він не дає. Крім того, Діафлекс може порушити роботу травної системи і викликати діарею і нудоту, тому можуть бути призначені інші препарати.

Медикаментозно впливають на плечолопатковий періартрит і за допомогою хондропротекторів, які більше працюють на відновлення тканин. Вони можуть бути у вигляді таблеток і капсул (Артрат, Структум) і у вигляді розчину для ін’єкцій (Хондролон, Дона), а Кондронова випускається і у вигляді капсул, і у вигляді мазі. Однак тут важливий індивідуальний підхід, оскільки при повному руйнуванні хряща, наприклад, хондропротектори застосовувати заборонено. Нашкодити цими засобами можна і при наявності захворювань травної системи.

У ситуації, коли для лопатки плечовий періартрит не піддається лікуванню за допомогою нестероїдних засобів і біль не йде протягом декількох днів, може бути призначена новокаїнова блокада, коли укол робиться в хворобливу область плеча. До основного діючої речовини для посилення ефекту іноді додається глюкокортикоїдну засіб – Гидрокортизон або Кеналог. Крім того, хороший результат дають ін’єкції в поєднанні Дипроспану, флостерона і Метипреду.

Коли медикаменти безсилі

У тому випадку, коли медикаментозно не вдається ефективно впливати на плечолопатковий періартрит, застосовується постізометрична релаксація. Цей метод вважається одним з кращих способів зняття симптомів, і успіх досягається в 90% випадків, причому, навіть в самих запущених. Помічено також, якщо така релаксація проводиться в поєднанні з лазеротерапией, масажем і мануальною терапією, потрібний результат можна отримати набагато швидше.

Постізометрична релаксація допомагає «відсунути» біль, але, перш ніж це виконати, потрібно зрозуміти, що робити ривковий рух не можна. Отже, потрібно сісти на стілець, долоні покласти на талію, лікті розвести в сторони, потім дуже повільно виконувати кругові рухи кожним плечем черзі протягом однієї хвилини по колу вперед і потім одну хвилину – по колу назад. На наступному етапі в положенні сидячи і з долонями на талії лікті розводимо в сторони, а плечі висуваємо до межі спочатку вперед, а потім назад, і так не менше 5 разів. Всього постізометрична релаксація містить 7 видів вправ, які можуть виконуватися в звичайному або спрощеному варіанті. Рекомендації щодо їх виконання, а також опис можливих відчуттів і як на них реагувати, можна знайти в публікаціях доктора Євдокименка.

Не менш популярні і вправи комплексу лікувальної гімнастики Попова. Необхідно відразу повідомити всім, хто буде шукати просто вправи за методикою Попова, що для лікування хвороб, пов’язаних з суглобами, існує дві методики, розроблені різними лікарями. Петро Попов є лікарем – травматологом, фахівцем в областях мануальної і голкотерапії, а також автором методики лікування при плечелопаточном періартриті.

Особливість методу П. Попова полягає в «маленьких рухах», спрямованих на відновлення рухливості уражених сухожиль і зв’язок. Вправи, розроблені доктором П.Поповим, складаються з потягиваний, нахилів і згинань, при яких опрацьовуються різні групи м’язів плеча і спини.

Важливим вправою за методикою Попова є ходьба сидячи, і виконується на краю стільця. Потрібно випрямити хребет, ноги злегка розставити, а потім, як при ходьбі, піднімати передню частину стопи по черзі. При цьому слід виконувати спочатку ковзаючі рухи руками по зовнішній частині стегна до коліна, а потім ковзаючі рухи переходять в кругові. Після цієї вправи переходимо до іншого, розрахованому на розслаблення, яке також виконується, сидячи на краю стільця. Хребет тримаємо в вертикальному положенні, руки при цьому розслаблені, а плечима виконуємо легкі рухи, але в руках повинно бути відчуття вантажу. Тепер, не припиняючи руху плечей, потрібно повільно зігнути хребет, а потім також плавно випрямити.

Народні засоби також допомагають

Комплексний вплив на плечолопатковий періартрит передбачає і застосування народних засобів. Одне з них – настоянка бузку з додаванням соку тертої редьки і меду. Спочатку потрібно 1/3 трилітрової банки заповнити суцвіттями бузку, залити їх 1 ст. спирту і настоювати протягом 2-х тижнів. Потім квіти необхідно прибрати, а в цю настоянку додати 300 мл соку тертої редьки і 200 г меду і продовжити наполягати ще добу, а після цього застосовувати зовнішньо.

Відомо лікування і такими народними засобами, як настої, приготовлені на основі звіробою, кропиви, чорної смородини. Так, рекомендується 1 ст.л. звіробою залити 200 мл окропу, настояти 30 хвилин, а потім приймати всередину по 1 ст.л. на протязі дня.

Однак, вибираючи той чи інший рецепт, ліки або метод, перш слід порадитися з лікарем. Крім того, важливо знати, що лікування тільки народними засобами або окремими вправами успіху не принесе. Якщо хочемо отримати стійкий результат, потрібно проблему вирішувати комплексно.

Ссылка на основную публикацию