Початок астми у дітей: як починається, перші симптоми і ознаки

Бронхіальна астма відноситься до респіраторних захворювань, що вражає верхні дихальні шляхи (бронхи). Хвороба ця, згідно з даними статистики, не така вже й рідкісна: в світі від неї страждає приблизно від 5 до 12% дітей різного віку.

Астма – захворювання хронічне і досить небезпечне, адже її причиною стає спазматична реакція бронхів на подразники, через що вони виділяють слиз і стискаються, заважаючи повноцінному насиченню повітрям легенів, а значить, істотно ускладнюючи дихання дитини, а то і зовсім провокуючи задуха.

Тому батькам дуже важливо знати ознаки астми у дітей, щоб мати можливість виявити її, коли вона буде тільки починатися, і допомогти малюкові впоратися з нападами цього захворювання.

Долікарське визначення астми у дитини

Симптоматика астми дуже схожа зі звичайним ГРЗ, особливо коли вона тільки починається. Головна відмінність – відсутність високої температури, як при звичайних респіраторних інфекціях. В іншому ж перші ознаки астми у дітей можуть не вселяти батькам побоювань. Варто уважніше придивитися до дитини, якщо:

  • на ранок у малюка починається нежить і рясне чхання, в носі свербить, а виділення водянисті і прозорі;
  • вдень починається сухий кашель, який до обіду стає сильнішою і продовжує наростати до вечора, переходячи у вологий;
  • кашель носить характер нападів і проявляється найчастіше після сну (нічного або денного);
  • кашель сильніше в лежачому положенні, а якщо дитину посадити або поставити – поступово слабшає;
  • дихання дитини стає прискореним, кількість вдихів перевищує норму (20 вдихів на 60 секунд);
  • проявляється задишка;
  • дитина не може дихати ротом – одразу починає кашляти;
  • неможливість вдихнути через відчуття здавленості в грудях – ще одна ознака астми;
  • кашель при астмі може повторюватися приступом при одних і тих же ситуаціях (реакція на певний алерген);
  • іноді до симптомів астми додається сльозотеча, дерматит, свербіж шкіри.

Важливо: при бронхіальній астмі дитина виглядає хворобливим, він може неспокійно себе вести, плакати, відмовлятися від гри.

У дітей, які переживають астматичний напад нерідко шкіра холодна і липка від поту. Ще одна ознака цього захворювання у малюків – блідість шкірних покривів і синюшність носогубного трикутника, які виникають через нестачу кисню.

Бронхіальну астму нерідко поділяють на два основних типи:

  • Атопічний (викликану різними алергенами);
  • Неатопічної.

Практично 90% хворих дітей страждають саме від атопічної форми, тобто, головною причиною нападів бронхіальної астми можуть вважатися різні алергени. Зрозуміло, є й інші причини, які провокують початок розвитку цієї хвороби.

Причини виникнення астми: на що звернути увагу батькам

Всі фактори, що впливають на можливість захворювання на бронхіальну астму, можна розділити на кілька підгруп:

  • Внутрішні чинники (особливості організму і генетика);
  • Зовнішні фактори;
  • Тригери (короткочасні фактори, які стимулюють розвиток нападу).

До внутрішніх факторів, іноді носять спадковий характер, можна віднести:

  • Ожиріння (при великій вазі дитини діафрагма розташовується високо і насичення легенів киснем відбувається в недостатньому обсязі);
  • Генетика (якщо в сім’ї вже є астматики або алергіки, ризик захворювання у дитини зростає);
  • Астма частіше виникає у хлопчиків, ніж у дівчаток через специфіку будови бронхів (у хлопчиків просвіти між бронхами і альвеолами менше).

Зовнішні чинники, що сприяють прояву астми, це перш за все – алергени різних видів:

  • пил і пилок,
  • шерсть домашніх тварин,
  • цвіль на стінах житлових приміщень,
  • ліки, на які може бути алергія,
  • харчові алергени (горіхи, особливо арахіс, цитрусові, мед, риба, шоколад і червоні овочі і фрукти).

Окремо існують чинники-тригери, при впливі яких прояв астми може стати сильніше, аж до виникнення нападу. До них відносяться:

  • занадто холодний і сухе повітря;
  • загазованість повітря;
  • вірусні інфекції;
  • надмірні фізичні навантаження;
  • сильні хімічні речовини, в тому числі побутова хімія та парфумерія.

Якщо ви підозрюєте, що у дитини починається астма, слід в обов’язковому порядку проаналізувати, які з цих факторів могли стати її причиною. Якщо ж ви знаєте, що ваша дитина схильний до неї, і хочете по можливості запобігти хворобі, варто задуматися про профілактичні заходи.

Профілактика астми в домашніх умовах

Головний ворог бронхіальної астми – хороший імунітет. І все способи профілактики цього захворювання спрямовані, перш за все, на підвищення опірності імунної системи дитини і поліпшення його здоров’я. Основні дії батьків, спрямовані на профілактику недуги і зниження інтенсивності симптомів астми у дитини:

  1. Найкращий захист в перший рік життя дитини – це грудне вигодовування. Якщо ж воно з яких-небудь причин неможливо, вибирати харчування варто тільки порадившись з педіатром.
  2. Якщо сім’ї є алергіки, з особливою обережністю потрібно вводити в якості прикорму для дитини продукти з високим індексом алергенність.
  3. Не варто заводити домашніх тварин, якщо у дитини проявляється схильність до алергії.
  4. У квартирі потрібно уникати скупчень пилу (в килимах, важких портьєрах і шторах, на статуетках, книгах і полицях).
  5. Провітрювання та вологе прибирання – обов’язкові для профілактики астми.
  6. По можливості потрібно використовувати вдома гипоаллергенную косметику і побутову хімію.
  7. Потрібно гартувати дитини, частіше бувати на свіжому повітрі поза містом.

Дотримання цих заходів допоможе знизити ймовірність захворювання у дитини, але не усуне його на 100%. Якщо ж малюк почав кашляти, і є підозра на астму, обов’язково потрібно проконсультуватися з лікарем, адже тільки фахівець зможе діагностувати астму, виявити її симптоми у дітей і напевно розпізнати, як вона починається.

Лікарська діагностика бронхіальної астми

Якщо батьки можуть тільки з тривогою спостерігати за симптомами і аналізувати причини, за якими могла б розвинутися бронхіальна астма у дитини, сучасна медицина володіє більш дієвими методами, що дозволяють точно поставити діагноз.

Перше, що може зробити доктор для виявлення бронхіальної астми, це скласти анамнез: опитати хворого, а у випадку з маленькими дітьми – їх батьків.

Діагностувати астму на ранніх стадіях досить важко, тому від батьків потрібна максимальна уважність, щоб розповісти доктору про всі особливості симптоматики (силі кашлю, його характер, часом прояву та інше). Потім, при первинному огляді лікар проводить аускультацію, тобто прослуховує легені дитини, підраховує кількість вдихів, їх глибину. Простукування бронхів – ще один спосіб первинної діагностики.

Потім, якщо діагноз все ще під питанням, лікар призначає додаткові дослідження:

  • загальний і біохімічний аналіз крові;
  • аналіз сечі;
  • рентген грудної клітки;
  • аналіз мокротиння;
  • ЕКГ.

Якщо ж діагноз підтвердився, наступним кроком може бути дослідження на алергопроби, щоб досконально виявити причину, що викликала захворювання.

У медицині зараз використовується «ступінчастий» підхід в лікуванні: в залежності від тяжкості стану хворого, астму поділяють на 4 ступені. Кожній з них відповідає своя дозування препаратів, і якщо стан погіршується, а напади посилюються, дозування збільшують ( «щабель вгору»), і навпаки, при настанні поліпшення знижують дозу препаратів ( «щабель вниз»).

Лікують астму двома видами препаратів: базисними, що усувають запальні процеси в бронхах, і симптоматичними, що знімають спазм при нападах кашлю. Тільки в комплексі, при постійному, тривалому, безперервному лікуванні вони можуть дати хороший результат і практично усунути ризик настання нападів ядухи.

Бронхіальна астма – хронічне захворювання, воно здатне істотно погіршити якість життя дитини, адже передбачити наступ нападу, особливо на перших порах, дуже непросто, а впоратися з ним малюкові без допомоги батьків – і зовсім непосильне завдання.

Вилікувати астму до кінця на сучасному рівні розвитку медицини все ще неможливо, і все лікування покликане лише полегшити прояви і усунути внутрішні чинники в міру можливості.

Тому дуже важливо виявити хворобу на ранніх етапах, щоб мати можливість максимально швидко купірувати хвороба, виявити її причини і підібрати відповідне симптоматичне лікування, яке допоможе малюкові дихати вільно.

Ссылка на основную публикацию