Рентген легенів дитині: як часто можна робити, шкідливо

Рентгенівські дослідження давно увійшли в перелік необхідних при багатьох хворобах дорослих і дітей. Слід пам’ятати, що їх проведення пов’язано з деякою стресовим навантаженням для дитини, тому вирішувати питання, чи можна проводити дослідження, повинен тільки лікар.

Результати аналізів допомагають йому правильно встановити діагноз, оцінити тяжкість перебігу хвороби і ефективність проведеного лікування. А іноді дозволяють визначити початкову стадію захворювання, коли явних ознак захворювання ще немає.

Перш за все, слід розглянути суть самого дослідження, його можливість і інформативність. Воно полягає в проходженні рентгенівських променів крізь тканини різної щільності (шкіра, м’язова, кісткова, легенева, ниркова тканини та інші).

В результаті на рентгенівському знімку виходить зображення, де більш щільні тканини виглядають світліше, а менш щільні – темніше. Наприклад, якщо проводиться рентген грудної клітки дитині, то контури ребер, серця і великих судин будуть світлими, а легенева тканина – переважно темної. У разі запалення щільність тканини збільшується, тому вона буде давати світлу тінь.

Таким чином, рентгенографія є відмінним засобом для постановки правильного діагнозу. Але все не так просто, адже рентген – не зовсім безпечний метод, до того ж на різних етапах запалення щільність запальної ділянки може бути різною. З цієї причини огляд дитини лікарем і дані рентгенівського знімка іноді можуть не збігатися.

Тому лікар, який ставить діагноз дитині, завжди враховує сукупність даних огляду і всіх проведених додаткових досліджень, в тому числі і рентгена. Завдання ж рентгенолога не ставити діагноз, а зробити якісний рентгенівський знімок, відзначити виявлені аномалії і передати свій звіт лікуючого лікаря, який замовив дослідження.

В яких випадках проводиться рентген для дітей?

Не можна вважати це дослідження абсолютно безпечним для дитячого організму, але в більшості випадків батьки погоджуються з необхідністю його проведення. І роблять абсолютно правильно: інформативність цього аналізу досить велика, а ризик спізнитися з постановкою діагнозу малюкові існує чималий.

Рентгенологічне обстеження допомагає виявити ситуації, які вимагають негайних дій лікаря. Маленьким дітям роблять рентген тільки тоді, коли іншими методами неможливо уточнити чи спростувати діагноз.

Іноді новонароджені отримують травми під час пологів, які необхідно правильно діагностувати, в цьому допомагає рентгенівське дослідження.

Найчастіше рентген легенів дитині робиться при діагностиці пневмонії. Перед тим, як робити дитині дану процедуру, потрібно впевнитися в присутності інших симптомів хвороби. Розрізняють два методи рентгенографічного дослідження: флюорографія і рентген.

Основні відмінності цих методів:

  • променева небезпеку для організму при флюорографії вище, ніж при рентгені;
  • флюорографія більше застосовується для профілактичної масової діагностики, а рентген – для підтвердження або спростування конкретного діагнозу або спостереження за динамікою захворювання;
  • рентген дає більш інформативну картину, ніж флюорографія.

Кожен лікар знає основне правило: ризик ускладнень від обстеження не повинен перевищувати ризик ускладнень від самого захворювання, з приводу якого це обстеження проводиться. Можна заспокоїти батьків: опромінення, яке отримує дитина при одноразовому рентгені, зовсім невелика.

До того ж в сучасних рентгенівських установках, в порівнянні з апаратами минулих десятиліть, воно ще менше. Але педіатри зазвичай відповідально ставляться до призначення рентгенографії дітям, навіть при повторюваних ГРЗ, і, якщо немає серйозних причин, її не призначають.

Флюорографію зазвичай не використовують для дітей, так як інформативність цього методу порівнянна з тубпробамі. Дітям роблять пробу Манту, а якщо ж проба дає позитивний результат, лікар може призначити рентгенографію. Кількість рентгенологічних процедур, проведених протягом короткого проміжку часу при гострих захворюваннях визначається станом дитини.

Наприклад, при пневмонії, плевриті це дослідження показує динаміку і особливості протікання запального процесу, тому знімків може знадобитися 2-3 протягом однієї хвороби. Кратність обстежень при інших захворюваннях визначається характером патології, наприклад, при гострій фазі ниркової хвороби робиться 3-4 рентгенівських знімків протягом одного обстеження.

Підготовка до проведення та ризики

Для проведення рентгена легенів з метою діагностики ніяка спеціальна підготовка не потрібна. При звичайній рентгенографії грудної клітини важливо тільки, щоб дитину правильно поклали в спеціальне пристосування для дітей, якщо пацієнт грудного віку, адже в момент проведення рентгенографії важливо, щоб малюк не рухався.

Для цього потрібно чітко дотримуватися вказівок медиків, які проводять обстеження. Якщо обстежується один з таких органів, як шлунок, кишечник, нирки, то для отримання повноцінної інформації вводиться спеціальне лікарський засіб, який заповнює цей орган, роблячи його видимим на знімку.

У великих дозах рентгенівське випромінювання може спровокувати рак, але для рентгена застосовують дуже низькі, безпечні його дози. Ризик постійно зменшується в ході вдосконалення методу: використання більш чутливих плівок, електронних датчиків, які виводять картинку на монітор комп’ютера з отриманим результатом.

Чому опромінення при рентгені небезпечно для малюка? Це можна пояснити наступними особливостями дитячого організму і самого методу:

  1. Дитячий організм характеризується високою чутливістю до рентгенівським променям, що веде до зростання ризику появи генетичних і соматичних наслідків опромінення.
  2. Негативні наслідки можуть виникнути не відразу, а набагато пізніше після проведення обстеження.
  3. У малюка спостерігається близьке розташування органів, а також їх інтенсивний ріст, тому рентген може негативно впливати на їх розвиток
  4. Так як рентгенівське випромінювання найбільш негативно діє на клітини крові і статеві клітини, часте опромінення небезпечно для майбутніх поколінь, у яких можуть проявитися генетичні пошкодження.

Для зниження радіоактивного опромінення слід дотримуватися таких правил:

  • використовувати тільки сучасне рентгенівське обладнання;
  • обстеження повинен виконувати тільки висококваліфікований медперсонал;
  • вибирати в кожному випадку самі відповідні методики дослідження, згідно з регламентної документації;
  • обов’язково використовувати індивідуальні засоби захисту від опромінення: «фартух», «шапочку», «спідницю» або «комір» з прошарками свинцю.

Малюки не можуть самі прийняти необхідне положення при проведенні знімка, тому рентген-кабінет повинен бути обладнані особливими фіксаторами, які паралізують пацієнтів.

Звучить страшно, але тільки така нерухомість дитини знижує можливість отримати неякісний знімок і знімає необхідність проведення повторного рентгену.

Іноді для знерухомлення дітей використовують заспокійливі засоби і навіть анестезію, якщо процедура ведеться протягом тривалого часу. У дітей захистом повинно бути закрито все тіло, крім області дослідження.

Багато батьків побоюються проводити рентген легенів дитині через його несприятливого впливу на дитячий організм, але бувають випадки, коли без рентгена просто не можна обійтися. Тому на питання, чи можна дитині робити рентген легенів, відповідь одна – рентгенологічне обстеження можна проводити дітям різного віку, але тільки при наявності показань та неможливості застосування інших альтернативних способів діагностики, а також при максимальному використанні засобів захисту.

Ссылка на основную публикацию