Що це таке емпієма жовчного міхура?

Емпієма жовчного міхура часто є наслідком гострого холециститу, в результаті чого в міхурі з’являється гній. Тому так важливо лікувати і, головне, доліковувати все захворювання. Ця хвороба лікується тільки в стінах лікарні, де за хворим здійснюється постійний нагляд, адже емпієма дуже небезпечне захворювання з важкими наслідками.

Що це за хвороба?

Емпієма жовчного міхура супроводжується не тільки скупченням гнійних мас, а й непрохідністю жовчних проток. Як говорилося вище, емпієма – це наслідок недоліковані гострого холециститу, але на відміну від холециститу, ця хвороба характеризується порушенням відтоку жовчі, а не тільки поразкою стінок жовчного міхура.

Важливо! Близько 15% хворих на гострий холецистит в результаті лікуються від емпієми.

Оскільки це захворювання супроводжується порушенням відтоку жовчі, нерідко воно виникає у хворих, у яких діагностують жовчнокам’яну хворобу, пухлина жовчного міхура або калькульозний холецистит (з наявністю каменів).

Саме з цих причин емпієма проявляється досить різкими і важкими симптомами, наприклад, високою температурою, сильним болем у правому підребер’ї і загальною слабкістю.

При цьому самопочуття хворого може дуже швидко погіршуватися, саме тому так важливо вчасно звернутися за лікуванням.

На жаль, емпієма потребує тільки в хірургічному втручанні, консервативними методами лікування від неї неможливо позбутися. Якщо хворому не надати своєчасну допомогу, то можливий летальний результат.

Найчастіше до цього захворювання схильні жінки, в основному з надмірною вагою. Що ж сприяє розвитку цієї хвороби?

Причини виникнення

Безпосередньо основною причиною є недолікований гострий холецистит калькульозний або некалькульозні форми, хронічний холецистит або водянка міхура.

Емпієма жовчного міхура починається з того, що в жовчний міхур потрапляють різні мікроби і інфекції, які і стають причиною розвитку запального процесу.

З часом це призводить до появи гною і його накопичення в міхурі.

Якщо ж хвороба викликана КАЛЬКУЛЬОЗНИМ формою холециститу, то в цьому випадку камінь, який закупорює протоки, стає причиною появи сильного запалення, а застій жовчі призводить до розмноження бактерій.

Але існують і інші причини появи хвороби:

  • пухлина жовчного міхура, при якій розвивається запалення і настає некроз тканин стінок жовчного міхура;
  • надмірна вага і ожиріння;
  • цукровий діабет;
  • хвороби імунної системи;
  • бактерії та інфекції (стрептококи, бактероїди, клостридії та інші).

В результаті розвитку захворювання виникають серйозні ускладнення у вигляді сепсису і перитоніту, що може призвести до смерті хворого.

Розглянемо, які симптоми з’являються при емпіємі жовчного міхура, щоб своєчасно звернутися за медичною допомогою.

симптоми

Всі симптоми захворювання неможливо відрізнити від інших хвороб жовчного міхура. Особливо потрібно бути уважним людям, у яких вже діагностовано будь-яке захворювання цього органу.

Таким хворим потрібно стежити за своїм самопочуттям і при перших симптомах погіршення стану здоров’я звертатися в лікарню, адже неможливо самостійно визначити причину цих змін.

Які симптоми можуть стати приводом для занепокоєння?

На розвиток емпієми можуть вказувати такі симптоми:

  • висока температура і озноб;
  • втрата апетиту;
  • біль у правому підребер’ї;
  • слабкість;
  • підвищене потовиділення;
  • сухість в роті;
  • нудота і блювота після прийому їжі.

При наявності вищеперелічених симптомів під час пальпації можна виявити збільшення жовчного міхура, при цьому хворобливих відчуттів хворий може не відчувати.

У важких випадках, коли емпієма жовчного міхура дала ускладнення, наприклад, сепсис, може виникнути втрата свідомості, різке зниження тиску і напруження м’язів черевного преса через сильного болю. При обстеженні хворого простежується зміна периферичної крові, збільшення швидкості осідання еритроцитів, зміна лейкоцитарної формули.

Лікування та діагностика

Діагностика виконується після виявлення всіх скарг хворого.

Далі проводяться різні лабораторні дослідження, такі як:

  • загальний аналіз крові. Через сильний запального процесу кількість лейкоцитів в крові підвищується;
  • мікробіологічне дослідження крові проводиться для виявлення бактерій, які могли спровокувати розвиток емпієми. Також за допомогою цього аналізу виявляється чутливість цих мікроорганізмів до антибіотиків;
  • біохімічний аналіз крові проводиться з метою дослідження функціонування печінки.

За допомогою УЗД ставиться остаточний діагноз. При проведенні комп’ютерного обстеження виявляється, що стінки жовчного міхура деформовані, сам орган збільшений і заповнений якимось вмістом, а навколо самого органу утворилася рідина.

Важливо! При емпіємі жовчного міхура можна гаяти жодної хвилини, після постановки точного діагнозу лікування потрібно починати негайно.

Лікування являє собою видалення жовчного міхура. З метою запобігання розвитку ускладнень, до операції потрібно пройти курс антибактеріальної терапії. Іноді для лікування призначаються потужні антибіотики.

Після операції хворому рекомендовано проходити курс реабілітації в лікарні, щоб не допустити різних ускладнень. У цей період пацієнт повинен продовжувати приймати антибіотики.

Дуже важливо після такої операції дотримуватися спеціальної дієти (дієта № 5).

Швидкість відновлення організму після видалення жовчного міхура залежить від занедбаності захворювання і супутніх ускладнень.

Якщо емпієма була виявлена ??вчасно, поки не розвинувся сепсис і перитоніт, хворого чекає швидке одужання, в іншому випадку навіть проведена операція може не врятувати життя людині.

Ссылка на основную публикацию