Тунельний синдром зап’ястя: причини, лікування, симптоми

Тунельний синдром зап’ястя – патологія, яку необхідно терміново усувати. Захворювання викликає дискомфорт, неприємні відчуття і набряклість. Існує багато методів консервативної терапії, яка дозволить впоратися з недугою. У важких випадках застосовується оперативне втручання.

Чому виникає захворювання?

Причини тунельного синдрому зап’ястного каналу пов’язані зі стисненням нерва. Найчастіше це відбувається в результаті набряклості і розтягувань, які виникають на тлі раніше отриманих травм. У людей, що працюють на комп’ютері, часто з’являються мікропошкодження. Це відбувається через повторення одноманітних маніпуляцій. До цієї категорії належать люди, що працюють на будівництві, адже постійні хронічні впливу на зап’ясті призводять до мікротріщин.

До причин розвитку захворювання відносять патології і певні стани організму, в результаті яких виникають збій в процесі обміну речовин і розвиток набряклості (цукровий діабет, вагітність, артрит, подагра, кісткові вирости). До іншим передумов захворювання відносять:

  • утворення пухлин нерва, який проходить через канал;
  • порушення кровопостачання за рахунок куріння;
  • зайва вага.

Патологія може вражати 1 або 2 руки, це залежить від рівня статичного навантаження на м’язи.

Останнім часом з недугою стикаються молоді люди, які багато працюють за комп’ютером. Навіть постійне незначне здавлювання на руку може призвести до ураження нерва.

Клінічні прояви патології і її діагностика

Кистьовий синдром характеризується онімінням пальців (це відбувається в нічний час доби). Є й інші симптоми захворювання. До таких належать неприємні відчуття в ураженій області, поколювання і виникнення «мурашок» на тілі. Ще однією ознакою недуги є слабкість в руках.

На тлі цього відбувається ураження м’язів, що призводить до швидкої стомлюваності, атрофії і іншим руховим розладам. Іноді больовий синдром переходить на інші частини верхніх кінцівок (плечі, передпліччя і шию).

До якого лікаря звертатися, щоб підтвердити діагноз? Це зможе зробити хірург або травматолог, провівши спеціальні тести. Найчастіше використовується метод Тінеля. Для цього лікар почне постукувати по конкретній області на зап’ясті, і якщо пацієнт буде відчувати біль в пальцях, то це ознака патології. Також застосовується метод Дуркало. Зап’ясті стискається і в області фаланг відчуваються неприємні відчуття. Діагностика захворювання здійснюється опозиційної пробою, потряхиванием пальців і електро-пристосуванням.

Іноді патологія вимагає диференціального дослідження, щоб перевірити, чи пов’язана вона з артритом, діабетичної полинейропатией або шийної радикулопатії. Тільки після підтвердження діагнозу дозволяється приступати до лікування тунельного синдрому зап’ястя.

Консервативні методи лікування і фізіотерапія

Карпальний тунельний синдром слід починати лікувати за допомогою холодних компресів і зменшення навантаження на руку. Уражена зап’ясті потрібно буде зафіксувати шинами або іншими спеціальними пристроями.

Рання діагностика захворювання дозволяє проводити лікування без операційного втручання. Для терапії призначаються:

  1. Препарати групи НВПС. Найчастіше використовуються Німесулід, Ібупрофен, Німез або Анальгін. Засоби сприяють зняттю набряклості і позбавлення від больового синдрому.
  2. Кортикостероїди. Лікування гормональними препаратами націлене на усунення тиску на уражений нерв. Найчастіше ліки призначаються у вигляді ін’єкцій, адже уколи потрібно робити в серединний канал. Така терапія вважається більш ефективною.

Деяким хворим приписують вітамін В6, оскільки він має протизапальну дію, знімає набряклість і хворобливі відчуття. Медикаментозне лікування має призначатися досвідченим фахівцем, його головне завдання – блокада і усунення неприємних симптомів.

Проводити терапію недуги можна із застосуванням фізіологічних методів. Найчастіше рекомендують:

  • транскраниальную електроаналгезія;
  • введення лікарського електрофорезу з анестетиками і аналгетиками;
  • кріотерапію на локальному рівні;
  • флюктуоризація.

Физиолечение проводять і за допомогою високочастотного впливу магнітними хвилями, вібротерапії і спеціального масажу. Для поліпшення регенераційних процесів нервової тканини рекомендують лазерне та ультразвукове випромінювання, обгортання грязями і компреси з озокериту. Щоб привести в норму нервово-м’язову передачу, використовують нейроелектростімуляцію.

У домашніх умовах для усунення синдрому зап’ястного каналу можна застосовувати спеціальну гімнастику для рук. Дуже добре допомагає стиснення гумового м’ячика по 5-10 хвилин. Необхідно згинати й розгинати кисті верхніх кінцівок по 10 разів. Пальці можна стискати в кулак і обертати ними за годинниковою стрілкою і проти неї. Тривалість маніпуляцій – по 1-2 хвилини. За допомогою комплексного підходу до терапії вдасться впоратися із захворюванням без згубних наслідків.

Хірургічне втручання

У важких випадках може знадобитися оперативне лікування тунельного синдрому лучезапястного суглоба. Перед проведенням процедури пацієнт повинен проконсультуватися з фахівцем, потім здати загальний аналіз крові, пройти дослідження провідності нерва. Обов’язковою умовою є проведення електроміограми і МРТ.

Приблизно за 7 днів пацієнтові потрібно відмовитися від вживання певних лікарських засобів. До таких препаратів відносять Аспірин і інші медикаменти з протизапальною дією, а ще Варфін і Клопідогрель. Увечері напередодні призначених хірургічних маніпуляцій краще з’їсти легку їжу, а перед процедурою не можна нічого пити.

Операція проводиться під загальною або місцевою анестезією. Призначати вид ліки повинен лікар залежно від аналізів і особистих переваг пацієнта. Хірургія може виконуватися 2 методами:

  1. Відкрита техніка. Для цього в нижній долоні і зап’ястя роблять невеликий розріз. Зв’язки будуть відкриті, завдяки чому лікар зможе звільнити серединний нерв. В кінці рана зашивається стежками. Місце дії фіксується пов’язкою.
  2. Ендоскопічний метод. На кисті робляться 2 маленькі розрізи. Через них вводять невелику камеру і хірургічне пристосування. Лікар виконує потрібні маніпуляції, видаляє інструменти, накладає стежки, а потім пов’язки.

В середньому тривалість операції – 15-60 хвилин. Після хірургічного втручання знадобиться реабілітація. Перші дні доведеться провести в лікарні під наглядом лікарів. Зап’ясті при цьому буде зафіксовано в піднятому положенні, щоб зменшити набряклість і пухлина. Коли після операції пацієнтові буде дозволено відправитися додому, йому доведеться дотримуватися певних рекомендацій:

  • використовувати лід для аплікацій кожен день по 20 хвилин;
  • періодично міняти пов’язку;
  • не напружувати руку і не піднімати важкий вантаж до дозволу лікаря;
  • з’явитися ви лікувальний заклад для зняття швів (через 7-10 діб).

Якщо після хірургічних маніпуляцій людина буде відчувати озноб, лихоманку, у нього з’являться почервоніння, набряклість або посилиться біль, то слід терміново звернутися до лікаря.

Після операції дуже важливо дотримуватися рекомендацій фахівців, щоб не виникло ускладнень.

Застосування локальних засобів народної медицини

Тунельний синдром зап’ястя руки можна лікувати за допомогою народних методів.

  1. Справитися з набряком вдасться із застосуванням компресів з листя капусти або подорожника.
  2. Хороший метод – використання огіркового настою. 3 солоних огірка потрібно подрібнити і додати до маси 3 стручки червоного перцю. Компоненти необхідно залити 500 мл горілки, поставити засіб в темну кімнату на 7 діб. Після закінчення зазначеного часу слід процідити препарат і використовувати для натирання уражених ділянок.
  3. Щоб прискорити відновлення запаленого зап’ястя, можна застосовувати засіб, зроблене з 1 ст. л. солі, 50 г 10% -ного нашатирного спирту, 10 г камфорного масла і 1 л води. Препарат необхідно використовувати для натирання пальців.
  4. Справитися з больовим синдромом вдасться за допомогою засобу з обліпихи. Ягоди потрібно розім’яти і змішати з водою. Масу підігріти до температури 37 ° С, опустити в неї руки і тримати протягом півгодини. Перед такою процедурою слід зробити розслабляючий масаж. По завершенні маніпуляцій потрібно витерти кінцівки і утеплити рукавицями. Тривалість терапії – 30 днів.
  5. Синдром зап’ястного каналу часто лікується компресом з гарбуза. З плоду потрібно зварити кашу, нанести її на хвору руку, зверху обгорнути харчовою плівкою і обмотати шарфом. Виконувати такі аплікації слід 1 раз на добу. Тривалість терапії – 5-6 днів.
  6. Розтирати запалені ділянки можна засобом з чорного меленого перцю, для приготування якого 100 г порошку заливають 1 л рослинного масла. Масу потрібно поставити на повільний вогонь на 30-40 хвилин. Приготованим препаратом потрібно змащувати уражену ділянку до 4 разів на добу.

Пероральні народні засоби

Лікування тунельного синдрому зап’ястя можна здійснювати за допомогою препаратів для внутрішнього прийому. Хорошими рекомендаціями володіє відвар брусниці. Листя рослини (2-3 ч. Л.) Залити 250 мл води і поставити на плиту на 15-20 хвилин. Ліки потрібно процідити і приймати по 1 ст. л. до 4 разів на добу. Є ще кілька ефективних відварів для терапії патології:

  1. 2 ч. Л. коренів петрушки залити 500 мл окропу і залишити на 12 годин. Вживати ліки протягом дня.
  2. 2-3 ст. л. березового листя заварити 1 склянкою окропу і поставити на середній вогонь на 3 години. Приймати препарат необхідно по 60 мл до трапези.
  3. 1 ст. л. листя мучниці залити 250 мл гарячої води і залишити на 4 години. Вживати ліки по 2 ч. Л. до 5 разів на добу.

Якщо своєчасно звернутися за медичною допомогою, то можна ефективно усунути тунельний синдром. У період терапії потрібно дотримуватися всіх лікарських рекомендацій.

Ссылка на основную публикацию