Як визначити пієлонефрит за симптомами?

Одним з найбільш частих ниркових захворювань є пієлонефрит. Патологія представляє собою запальний процес в нирці (однієї або двох) інфекційної природи. Найчастіше причиною розвитку хвороби є стафілокок, який потрапляє в нирки разом з кровотоком або через сечовивідні шляхи. А оскільки у жінок вони значно коротше, то і страждають на пієлонефрит в основному представниці прекрасної статі. Саме пані, не знаючи, як визначити пієлонефрит, часто плутають його з банальним циститом і обмежуються самолікуванням. Однак такий підхід вкрай небезпечний. Самостійна діагностика і лікування можуть привести до гострої ниркової недостатності, сепсису і навіть бактеріального шоку.

Важливо: основною відмінністю пієлонефриту від циститу є кардинальне підвищення температури. Іноді її показники можуть досягати позначки 39-40 градусів.

причини патології

Варто знати, що ниркова патологія цього виду (пієлонефрит) найчастіше розвивається у деяких груп пацієнтів

Варто знати, що ниркова патологія цього виду (пієлонефрит) найчастіше розвивається у такої групи пацієнтів:

  • Діти до 7 років через особливості аномального будови сечовивідної системи або особливостей розвитку організму;
  • Жінки у віці 18-30. Тут поштовхом до розвитку хвороби може стати початок статевого життя, вагітність або пологи. Також важливу роль відіграє переохолодження.
  • Чоловіки у віці старше 50 років на тлі розвитку аденоми простати.
  • Пацієнти з сечокам’яною хворобою в будь-якому віці.

Важливо: несприятливими також можна вважати такі фактори як будь-які хронічні запальні процеси в організмі, імунні розлади і цукровий діабет. На тлі цих патологій пієлонефрит також розвивається часто за умови несвоєчасної діагностики.

Варто знати, що пієлонефрит може протікати безсимптомно. А це значно відтягує момент постановки діагнозу і призначення ефективної терапії. Тому при виникненні найменшої підозри на проблеми з нирками слід невідкладно звернутися до фахівця.

симптоматика хвороби

Для визначення саме пієлонефриту фахівець збере анамнез хворого

Для визначення саме пієлонефриту фахівець збере анамнез хворого. При цьому нефролог або уролог обов’язково зверне увагу на симптоми, які притаманні пієлонефриту. Такими є:

  • Різке підвищення температури до позначки 39-40 градусів на тлі частих позивів до сечовипускання;
  • При підвищеній температурі буде відзначена сильна пітливість і втрата апетиту;
  • Проявляться слабкість і головний біль;
  • Все це буде супроводжувати тягне біль в області попереку;
  • Можливо прояв нудоти і блювотного рефлексу.

Також пієлонефрит характеризується загальним потемніння і замутнена сечі хворого. При легкому постукуванні в області попереку хворий відчуватиме хворобливість. Загальні аналізи сечі при пієлонефриті покажуть наявність в ній білка, еритроцитів і бактерій. Аналіз крові обов’язково покаже підвищену ШОЕ.

Важливо пам’ятати, що всі ці симптоми характерні для гострого пієлонефриту. Але вони сходять нанівець через тиждень від початку їх прояву. Потім гостра форма патології переходить в хронічну. У цьому випадку на тлі удаваного благополуччя зі здоров’ям в нирках почне відбуватися патологічне руйнування. І якщо хронічну форму пієлонефриту не лікувати, з часом хвороба призведе до гострої ниркової недостатності. Якщо пацієнт носить хронічний пієлонефрит, то основними його скаргами будуть:

  • Загальна слабкість і зниження працездатності;
  • Підвищений артеріальний тиск;
  • Втрата апетиту;
  • Головні болі;
  • Часте сечовипускання.

Важливо: в цьому випадку варто обов’язково здати сечу на загальний аналіз.

Діагностика гострого пієлонефриту

Найвагомішими ознаками гострої фази пієлонефриту є підвищення температури і збільшення добового об’єму сечі при частому сечовипусканні

Найвагомішими ознаками гострої фази пієлонефриту є підвищення температури і збільшення добового об’єму сечі при частому сечовипусканні. На підтвердження діагнозу будуть проведені такі заходи:

  • Аналіз сечі загальний. Будуть відзначено наявність білка, еритроцитів і бактерій.
  • Аналіз сечі по Нечипоренко. Тут кількість лейкоцитів при пієлонефриті буде великим в порівняти з нормою.
  • Ультразвукова діагностика нирок. Тут фахівець зможе виявити наявність каменів в нирках, можливу наявність курбункулов в нирках (в кірковій їх шарі), або визначити наявність абцесси (гнойнокового освіти в області жирової тканини навколо нирки). Саме ці явища і можуть бути причинами розвитку гострого пієлонефриту.
  • Рентген. Також фахівець може призначити рентгенологію із застосуванням контрастної речовини. В цьому випадку можна буде відстежити місця здавлювання сечовивідних шляхів, а також виявити патології в чашках і мисках нирок. Завдяки контрастному речовині вдасться побачити, залучені прилеглі до нирок тканини в патологічний процес.
  • Хромоцистоскопия проводиться з метою виявлення в сечовивідних шляхах утворень або каменів, які можуть заважати відтоку сечі. Процедура проводиться ендоскопічно із застосуванням спеціального підфарбовує речовини, яке вводиться через уретру.

Діагностика хронічного пієлонефриту

Щоб з точністю діагностувати хронічний пієлонефрит, необхідно періодично забирати на аналіз сечу хворого

  • Хронічне захворювання діагностують шляхом збору анамнезу хворого. При цьому лікар буде приділяти особливу увагу можливим запальним процесам в нирках в минулому. Також фахівець зверне увагу на періодичні болі в ділянці нирок і нерегулярне сечовипускання (часто / рідко).
  • Щоб з точністю діагностувати хронічний пієлонефрит, необхідно періодично забирати на аналіз сечу хворого. В результаті постійного дослідження відслідковується динаміка змін результатів.

Важливо: але тут варто знати, що в хронічній стадії пієлонефрит може перебувати і в стадії ремісії. У цьому випадку аналіз сечі буде в нормі. Саме тому проводиться комплекс досліджень сечі і крові з певною періодичністю.

  • Аналіз крові на імунологію. Тут виявляють наявність антитіл до палички кишкової. А саме вона може стати частою причиною розвитку пієлонефриту.
  • Біохімія крові визначає запальний процес, наявність підвищеної концентрації креатину і сечовини.
  • Ультразвукова діагностика при хронічному пієлонефриті покаже зменшення хворої нирки. Її контури будуть нерівними, а чашки і миски буде деформовані і розширені. Паренхіма нирки буде неоднорідною при хронічному пієлонефриті.
  • Рентгенографічне дослідження із застосуванням контрастної речовини, що вводиться внутрішньовенно або через крапельницю, дасть можливість побачити патологічні зміни, характерні для хронічний фази хвороби. Такими є знижений тонус сечоводу, витягнуті чашки і їх звуження, зменшення паренхіми.
  • Якщо фахівець припускає наявність інших захворювань нирок, то в якості диференціальної діагностики може бути проведена КТ нирок. Тут з точністю визначать щільність і масу нирок, загальний стан органу (судини, миски, жирова тканина навколо).
  • Якщо хвороба має тривалий хронічний перебіг, то лікар може призначити реногоафію із застосуванням радіоізотопів. У цьому випадку вдається оцінити ступінь працездатності і збереження нирок.

Важливо: при наявності великої кількості діагностичних методів встановити правильний діагноз (пієлонефрит) встановити непросто. Особливо у людей похилого віку, у яких загальна картина патології може бути змазана симптомами інших захворювань, супутніх віком.

Можливі ускладнення нелеченого пієлонефриту

Якщо пієлонефрит не лікувати, то можливі такі види ускладнень як розвиток сепсису і бактеріального шоку

Якщо пієлонефрит не лікувати, самостійно він не пройде. Через час можливі такі види ускладнень:

  • Розвиток сепсису і бактеріального шоку;
  • Формування паранефрита або великої кількості гнійничкових утворень в порожнині нирки (в шкірці);
  • Розвиток курбункулов;
  • Можливо і повне розплавлення ниркової паренхіми (абсцес);
  • Некроз ниркового сосочка.

Всі ці ускладнення вимагають невідкладного оперативного втручання, оскільки в запущеній формі можуть привести до гострої ниркової недостатності.

У гіршому випадку хвора нирка при повному ігноруванні хвороби може з часом досягти стадії гнійно-деструктивного пієлонефриту. У цьому випадку хворий орган буде представляти собою розплавлений гнійний осередок, який буде складатися з декількох порожнин. Ті, в свою чергу, будуть заповнені гноєм, сечею і продуктами розпаду ниркових тканин.

Порада: не ігноруйте свої статки. При найменшій підозрі на проблеми з нирками звертайтеся за допомогою лікаря.

Ссылка на основную публикацию