Юнацький остеохондроз хребта розвивається у дітей в підлітковому віці. Згідно з міжнародною класифікацією хвороб МКХ 10 він відноситься до великої групи патологій кістково-м’язового апарату і має назву ювенільний. На думку лікарів, страшний не сам остеохондроз, а ті патологічні зміни хребта, які він може спричинити. Саме тому починати лікування у дітей та підлітків необхідно якомога раніше.
Причини розвитку патології
Єдиної думки серед лікарів про те, які причини можуть спровокувати підлітковий остеохондроз, не існує. Але є ряд негативних факторів, які можуть стати своєрідним пусковим механізмом для початку розвитку хвороби:
- спадкова схильність;
- травми хребта;
- зайва вага;
- нестача вітамінів і мікроелементів;
- віруси і бактерії, здатні вражати кісткову тканину разом з хребцями;
- надмірне фізичне навантаження на хребет;
- малорухливий спосіб життя;
- аномалії розвитку кісток;
- викривлення хребта.
З безлічі причин, здатних спровокувати хворобу, 1 місце займає неприпустима навантаження на хребет. Носіння шкільного рюкзака вагою понад 5 кг щодня сприяє розвитку дегенеративних змін хребта. Перенесені вірусні інфекції також можуть викликати ювенільний остеохондроз хребта, але це вже другорядний фактор.
Підлітковий остеохондроз на відміну від дорослого розвивається швидше, а ускладнення проявляються набагато частіше. Характерною рисою хвороби є формування гриж. При цьому остеохондроз поперекового відділу хребта у дітей на відміну від дорослих не веде до збою в роботі кишечника і сечовивідних шляхів. Також у підлітків не змінюється рухова активність і чутливість.
Клінічні прояви і стадії
Незважаючи на те що при юнацькому остеохондрозі клінічна картина виражена досить слабо, захворювання часто відбивається на загальному стані підлітка. Патологія може зробити негативний вплив на будь-який внутрішній орган.
Дитина може відчувати неприємні відчуття в районі серця, задишку. Така ситуація небезпечна тим, що поки у підлітка шукають патології серцево-судинної системи, остеохондроз продовжує розвиватися. Згодом при відсутності лікування можуть з’явитися такі відхилення:
- зміщення хребетних дисків;
- розвиток патологій внутрішніх органів;
- поява міжхребцевих гриж;
- затримка росту.
Остеохондроз у підлітків може розвинутися в будь-якому відділі хребта. Але за статистикою захворювання в цьому віці найчастіше діагностують у шийному відділі. Основним симптомом в цьому випадку є головний біль, частіше за все її інтенсивність збільшується до вечора. У деяких випадках больовий синдром розвивається за принципом мігрені, і впоратися з ним медикаментозними засобами практично неможливо. У підлітка з’являються часті запаморочення або часткова втрата координації.
Ювенільний остеохондроз може супроводжувати загальна слабкість, стомлюваність, нудота і блювота. При ураженні шийного відділу дитині стає важко повернути голову, тому часто він повертається всім тілом.
Юнацький остеохондроз розвивається в кілька стадій. Залежно від ступеня прогресу захворювання клінічні прояви можуть відрізнятися:
- Прихований (латентний) період. На цьому етапі може виникнути невелике відчуття дискомфорту в області попереку або шийного відділу. Але найчастіше патологія протікає безсимптомно.
- Рання стадія. З прогресом захворювання викривлення хребетного стовпа збільшується, нервові закінчення перетискаються. З’являється періодичний біль в попереку і між лопаток, яка в подальшому стає постійною. Згодом хребет стає менш рухливим, розвивається потовщення зв’язок.
- Пізня стадія. Через сильний викривлення хребта утворюються грижі, за рахунок розростання кісткової тканини відбувається деформація шийних хребців. Кальцій починає осідати в хребетних зв’язках. Часто на цьому етапі у підлітка з’являється горб або розвивається сколіоз.
Уникнути ускладнень при підлітковому остеохондрозі допоможе тільки своєчасно розпочате лікування. Навіть при невеликих клінічних проявах необхідно негайно звернутися до лікаря.
методи діагностики
Виявити остеохондроз у дитини на початковій стадії важко. Часто лікарі діагностують захворювання при плановому огляді. Для того щоб ідентифікувати патологію, фахівець проводить первинний огляд, збір анамнезу, співвідносить параметри росту і ваги підлітка, а також виявляє візуальні зміни хребта.
Наступним етапів діагностики ювенільного остеохондрозу є апаратне обстеження. За допомогою рентгенографії можна з’ясувати, наскільки деформовані хребці, змінені замикальні пластинки, відхилені бічні осі хребта.
Обстеження на апараті МРТ дозволяє виявити навіть незначні видозміни в хребті. Лікар виписує направлення для проведення аналізів крові та сечі. Такі аналізи дозволяють встановити супутні захворювання. Тільки після повного збору інформації пацієнту буде призначено відповідне лікування.
Лікування і профілактика
Найчастіше юнацький остеохондроз попереку і шийного відділу проявляється викривленням, при цьому больовий синдром, як правило, відсутня. Для того щоб усунути деформацію, підлітку призначають ЛФК і лікувальний масаж. Завдяки таким процедурам загальний стан пацієнта поліпшується, а дегенеративні зміни зупиняються.
Лікувальний масаж може бути призначений тільки лікарем. Курс лікування зазвичай становить 15-20 процедур періодичністю 2-3 рази на рік. Але остаточна кількість визначає фахівець. Одночасно з масажем і лікувальною фізкультурою застосовують спеціальні корсети, пояси і коміри. Такі пристосування дозволяють рівномірно розподілити навантаження на хребет і допомагають нормалізувати поставу.
Додатково при підлітковому остеохондрозі проводять фізіотерапію. Вона включає в себе такі процедури, як:
- електрофорез;
- УВЧ;
- фонофорез.
Курси терапії проводять з тією ж періодичністю, що і масаж. Не слід відмовлятися і від такого сучасного способи лікування, як голкотерапія. Процедура допомагає знизити тонус м’язового каркаса.
У разі, коли ювенільний остеохондроз прогресує, в схему лікування додають хондропротектори. Ліки можуть бути у вигляді таблеток, капсул, мазей або гелю. Хондропротектори сприяють збільшенню висоти хрящів, усувають біль і зупиняють дегенерацію хрящової тканини. Додатково включають прийом вітамінного комплексу. У разі сильного больового синдрому лікар призначає анальгетики як для зовнішнього, так і для внутрішнього застосування.
Як і будь-яке інше захворювання, підлітковий остеохондроз легше запобігти, ніж лікувати. Для профілактики слід дотримуватися наступних правил:
- вести активний спосіб життя;
- ретельно підбирати взуття;
- стежити за поставою;
- не допускати надмірного навантаження на хребет;
- збалансовано харчуватися;
- стежити за вагою.
Дотримання таких простих заходів дозволить істотно знизити ризик розвитку остеохондрозу у дитини. У разі, коли уникнути захворювання не вдалося, слід неухильно дотримуватися всіх рекомендацій лікаря і запастися терпінням. Згодом регулярний масаж і лікувальна фізкультура дозволять впоратися з патологією і уникнути розвитку ускладнень.
